Говорімо правильно!

Слова-паразити – це такі собі вставні «малі слова» (прийменники, сполучники, звертання, словосполуки, навіть подовження якоїсь однієї букви і т.п.), що не несуть якогось певного змістового навантаження і переважно вживаються для зв’язки слів.

Ці паразитні словечка міцно в’їдаються в лексикон людини і стають звичкою в розмовній мові. Вони бувають абсолютно безглуздими, що в результаті, переважно, збивають співрозмовника з пантелику і заважають розумінню сказаного.

Слова-паразити характерні не лише для тих, у кого малий словниковий запас. Ними зловживають і у високоосвіченому середовищі. Навіть мовознавці цим грішать. Найбільш поширені — «власне», «властиво».

Психолінгвісти вибудували власну теорію, за якою завдяки словам-паразитам можна охарактеризувати світогляд і характер їхнього носія. За цією теорією, «паразит» «як кажуть» вказує на людину, невпевнену у своїх діях, словах, думках. Слово «просто» притаманне людям, схильним вважати, що життя повинно бути простим і логічним. Той, хто вживає слово-паразит «насправді», хоче відкрити людям очі на правду життя і уявляє себе своєрідним борцем за істину. «Самі розумієте» — характеризує людину як боязку, яка постійно прагне перед усіма вибачатися.

   Боротися зі словами-паразитами не так уже й легко. Тим, у кого вони виникають через брак словникового запасу, мовознавці радять читати якомога більше класичної літератури. «Щоб уникнути паразитичних вигуків під час виступів, важливих розмов, варто говорити повільніше, ніж зазвичай, даючи самому собі час краще обдумати майбутню репліку. У побутовому спілкуванні найважчий етап у викоріненні «паразитів» – помітити, які ж саме слова засмічують твою мову. Для цього варто попросити в оточуючих звернути на це увагу і робити зауваження. А вже тоді намагатися самому контролювати мовлення. Головне — внутрішня самодисципліна». 

Психолог Юрій Живоглядов шлях до чистоти мови вбачає у розумінні своєї індивідуальності, бажанні вийти за межі шаблону, який нав’язується зовнішнім середовищем, та прагненні бути самим собою.

https://www.facebook.com/chystamova/photos_stream

 Керування слів

Для того, щоб висловити будь-яку думку, необхідно правильно з'єднати слова в речення. Часто у словосполученні головне слово вимагає від залежного певної відмінкової форми.Такий спосіб зв'язку називають керуванням.

  Наводимо приклади дієслів, які вимагають після себе іменника або займенника в певному відмінку.

Апелювати до кого/чого
Багатий на що
Вибачати кому
Відповідно до чого
Властивий кому
Вчитися чого
Глузувати з кого/чого
Дбати про кого/що, за кого/чого
Додержувати чого
Докоряти кому
Дорівнювати чому
Дорікати кому
Дякувати кому/чому
Завбільшки з кого/чого, як хто/що
Завідувач чого
Зазнавати чого
Запобігати чому
Захворіти на що
Згідно з чим
Зглянутися на кого/що, над ким/чим
Здатний на що, до чого
Знатися на чому
Зраджувати кого/що
Командувач кого/що
Набувати чого
Навчатися чого
Наповнений чим
Нарікати на кого/що
Неприйнятний для кого/чого
Оволодівати чим
Опановувати що
Опікувати кого/що
Опозиційний до чого
Очікувати кого/чого, на кого/чого
Паралельно до чого
Пильнувати кого/що, за ким/чим
Підлягати чому
Підпадати під що
Повідомляти кого, рідше кому
Подібний до кого/чого
Подібно до кого/чого
Потребувати чого
Пробачати кому
Протилежний чому
Прощати кому
Рівнятися на що
Сміятися з чого/кого
Сповнений чого
Сподіватися на що
Тішитися ким/чим, з кого/чого
Торкатися чого
Турбуватися за кого/що, про кого/що
Характерний для кого
Хворий на що
Чекати кого/що, на кого/що