Уроки української літератури

Тема. Г. ТЮТЮННИК. «ДИВАК». Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини (урок української літератури у 5 класі).

Мета: охарактеризувати образ головного героя оповідання, допомогти учням усвідомити ідею неповторності і багатства внутрішнього світу людини; виховувати толерантність, бажання творити добро; чуйність, милосердя, безкорисливість, повагу до неповторності людського «Я»; любов до природи; розвивати образне мислення, творчу уяву, зв’язне мовлення.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручники, картки, роздатковий матеріал, портрет письменника, мультимедійний проектор, мультимедійна презентація «Дивак», кросворди, малюнки до твору.

Методи і прийоми: бесіда, робота з підручниками, «Займи позицію», «Мозковий штурм», «Прес», робота в групах, словникова робота, розгадування кросвордів, релаксаційна вправа «Дотягнися до зірок».

Міжпредметні зв’язки: природознавство, українська мова, психологія, етика, світова література.

Епіграф:                                                       І кожен в світі, кожен – неповторність,

                                                                       Чи то людина, чи крилатий птах.

          Антоніна Листопад

Гасло уроку:                                                               Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай!

   Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра.

Л. Забашта

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотиваційний етап.

1.Забезпечення емоційного настрою.

Релаксаційна вправа «Дотягнися до зірок».                                    (Слайд 1)

Звучить повільна музика.

Учитель. Сядьте зручніше і заплющте очі. Уявіть собі, що перед вами нічне

небо, на якому багато зірок. Кожен виберіть собі найяскравішу зірку. Уявіть, що ця зірка – гарна оцінка, яку б ви хотіли отримати, ваша вдала відповідь на уроці, ваша найзаповітніша мрія. Тепер простягніть руки до неба, щоб доторкнутися до своєї зірки. Намагайтеся з усіх сил! Ви обов’язково зможете дістати свою зірку. Зніміть її з неба, покладіть перед собою. А тепер розплющте очі. Подивіться на свою зірочку. Нехай вона подарує вам натхнення, наснагу і зігріє своїм теплом.

  2. Актуалізація суб’єктивного досвіду та опорних знань учнів.

Бесіда:

1) Яке слово називає того, ким є для батьків син або донька? (Дитина)

2) Яке слово включає в своє поняття ліс, ріки, гори, тварин, птахів? (Природа)

4) Чи пов’язані ці слова із оповіданням Г. Тютюнника «Дивак», яке ви розглянули на минулому уроці?

5) Про що розповідається в оповіданні «Дивак»? (Про становлення особистості, про неповторну індивідуальність кожного з нас).

ІІІ. Цілевизначення і планування.

Учитель.     На сьогоднішньому уроці ми продовжимо роботу над розділом «Рідна Україна. Світ природи», над оповіданням Г. Тютюнника «Дивак». Ви повинні звернути увагу на героїв твору, охарактеризувати образ Олеся, розкрити внутрішній світ хлопчика, його багатство та неповторність.

Матеріал уроку ви зможете використати на наступних уроках української літератури, зокрема під час написання контрольної роботи, у 7 та 11 класах при вивчення творчості Г. Тютюнника; на уроках світової літератури, природознавства, етики; у майбутньому, якщо побажаєте стати учителями літератури чи вченими-літературознавцями.

 Запис теми уроку в зошити.                                                             (Слайд 2)

Епіграф уроку.                                                                                      (Слайд 3)

Гасло уроку.                                                                                                    (Слайд 4)

Проблемне питання: Чи потрібні в світі доброта і диваки?          (Слайд 5)

ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

     Щоб пригадати, хто є героями оповідання «Дивак», попрацюємо за варіантами.

Робота  за варіантами.                                                                      (Слайд 6)

Розгадавши кросворди, прочитати ключові слова.

1) (Олесь).

		1
2
	3
	4
	5

1.                      Ім’я діда (Прокіп).

2.                      Ім’я матері (Наталка).

3.                      Друге ім’я казкового героя (Телесик).

4.                      Перше ім’я казкового героя (Івасик).

5.                      Ім’я однокласника (Федько).

2) (Дивак)

			1
	2
3
		4
		5

1.                      Ім’я однокласника (Федько).

2.                      Ім’я казкового героя (Івасик).

3.                      Ім’я по батькові вчительки (Петрівна).

4.                      Ім’я матері (Наталка).

5.                      Ім’я діда (Прокіп).

Учитель. Отже, ключові слова – Олесь і дивак.

Бесіда.

З уроків української мови пригадайте:

1)                Що таке синоніми? Що таке фразеологізми?

2)                Доберіть синонім до слова «дивак» (незвичайний, не схожий на ін., чудний).

3)                Який фразеологізм можна підібрати до слова «дивак»? (Біла ворона).

4)                Чому саме так називали Олеся? Хто? ( Називали дорослі і діти, тому що його поведінка була незвичайною, не такою, як у інших дітей).

Учитель.     У кожного на парті є картки з планом для характеристики образу хлопчика. Ми будемо користуватися нею і поступово складати схему «Риси характеру Олеся».                                                                                       (Слайд 7)  

           План

1.                      Олесь – головний герой оповідання.

2.                      Портрет хлопчика.

3.                      Заняття, уподобання.

4.                      Поведінка, вчинки.

5.                      Стосунки з однолітками, дорослими.

6.                      Риси характеру Олеся.

7.                      Моє ставлення до героя.

Метод «Прес».

Прочитайте перший пункт. Чи можна Олеся вважати головним героєм твору? Чому? Прочитайте наступний пункт плану. Що таке портрет?                                                                                                               

Робота в групах (заповнити таблицю «Портретні деталі образу Олеся»):

(Слайд 8)

Зріст	Очі	Взуття	Одяг	Статура	Сила
«малий, головою ледве до клямки дістає»	«чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути весь світ»	чобітки	«пальтечко в нього товсте», рукавички	«сам тонкий»	Слабосилий, бо «важко нахлятись: дух спирає, під очима набряка»

Робота над наступними двома пунктами плану характеристики.

Бесіда:

1)                Яка пора року найбільше подобається хлопчикові? Чому?

2)                Що Олесь найбільше  любить і вміє робити? Наведіть приклади. Про які риси характеру це свідчить? (Допитливість, спостережливість, творча уява).

3)                Яке завдання отримали учні від учительки малювання?  Чому Олесь не за-

хотів виконати це завдання? (Природне чуття краси).

4)                 Який світ – природи чи людей – більше вабив Олеся?

5)                Як ставиться Олесь до природи? Наведіть приклади. (Підтримує сосну,  не хоче «подушки на льоду гнути», переживає, коли щука проковтнула пліточку, коли дід б’є коня). Які риси характеру розкриваються у цих епізодах? (Любов до природи, доброта, милосердя.)

Учитель.

Перед нами постає маленька людина, дитина. Ваш ровесник, який любить рідну землю, оберігає і захищає природу. До речі, ви звернули увагу на ім’я хлопчика? Що воно означає?

Повідомлення учня.

- Чи випадково письменник так назвав свого героя?

Поетична хвилинка (виразне читання поезії у музичному супроводі).

Якби потрапив я на форум природничий,                                                  (Слайд 9)

Сказав би кожному: часу не трать,

А з юних літ бери собі за звичай

Птахам, звірятам, квітам помагать.

Сказав би я від імені синички,

Що стукає голодна у вікно,

Що треба виставлять їй годівнички.

Де насипать насіння і зерно.

Сказав би я від імені лелеки,

що мирно походжає по лугах,

які його чекають небезпеки,

як ловить жаб в забруднених річках.

Та захистить себе не має змоги

Ні птах, ні звір. Хто їх врятує? Хто?

Я вчора їжачка прибрав з дороги,

Щоб не розчавило його авто.

До миру кличуть радіо й газети,

До злагоди у світовій сім’ї,

Бо вже в Червоній книзі і планета,

І треба дуже берегти її.                                                        Д. Білоус

Учитель.     Що ви знаєте про Червону книгу?

Учитель.     Олесь – людина, яка має рідкісний дар бачити, відчувати красу рідної природи, прислухатися до співу птахів, до розмов дерев, шепоту трав. Він справжній друг природи. А таким людям природа віддячує. Розкриває свої таємниці. Давайте і ми зараз перевіримо, чи відомі нам хоч деякі таємниці природи. Я пропоную вам вікторину про птахів – наших друзів. Якщо ви правильно дасте відповіді на питання, то складете пазли і побачите світлину із зображенням птаха, який згадується в оповіданні «Дивак».                                                                                                                                                                                                                                                                                                    

Вікторина про птахів.                                                                               (Слайд 10)

1. Стука-грюка молоток, поправляє нам садок. (Дятел).

2. Швидко скрізь цей птах літає, безліч мушок поїдає, за вікном гніздо будує,

тільки в нас він не зимує. (Ластівка).

3.                Жовтогруді щебетушки,
Мають чорні капелюшки,
Сірі лапки, білі щічки,
Називаються …  (Синички).

4. Сам вечірньої години заховався в кущ малини. Та на дуду голосну грає пісню чарівну. (Соловей).

5. Біла латка, чорна латка – по дереву скаче. (Сорока).

6. Ось хатина, в ній – Співак.  Як цю пташку звати… (Шпак).

Учитель.     Ми з вами побували у пташиному світі і склали пазли. Якого птаха зображено на світлині? (Ремез).

- У якому епізоді оповідання згадується цей птах?

Читаємо наступний пункт плану.

- Отже, які стосунки у Олеся з однолітками? Чи розуміють вони його? Чому хлопчик не дав здачі Федькові? Про яку рису характеру це свідчить? (Добрий, незлопам’ятний).

- Які стосунки у Олеся з  дорослими? Чи розуміють вони його?

- Чи розуміє хлопчика мама? А вчителька? Дід?

Зараз до вашої уваги інсценізація уривка за мотивами  оповідання. Послухайте і скажіть, що найбільше вразило Олеся у цьому епізоді?

Інсценування уривка (розмова діда з онуком)

Дід:   Сідай, внуче, по солому поїдемо.. Ну що сьогодні получив п'ятірку?

Онук: Ні. Тільки вчора. Діду, а чому про мене кажуть – дивак?

Дід:   Невстріливий значить. Дивний. А хто це таке говорить?

Онук: Дядьки на вигоні.

Дід:   Ех, фармазони. Ти їх не слухай. Воно, звичайно, правильно. Завзяття в тебе обмаль. Все чогось у землі порпаєшся, а треба – в людях. Та отак побіля них, отак... Того ліктем, того почотом. Гульк – уперед вийшов. Ну, от і приїхали. Давай побільше наберемо соломи.

Онук: Навіщо стільки беремо?

Дід:   Як навіщо? Це ж собі, а не тещі. Ти знаєш, що таке теща? Хе-хе! Ні?? Підростеш – узнаєш. Клята баба.

Онук: А якщо коням важко буде?

Дід:   Нічого. Зате нам легко буде. Натопив - і вилежуйся на печі. Но! (замахується на коня батогом).

Онук: Не бий! Бачиш важко.

Дід:   Ось послухай, дурнику, що я тобі скажу. Слухай і на вус мотай. Тут на землі не бити не можна. Тут не ти, так тебе одрепають, ще й плакати не дадуть. Пойняв?

Онук: (мовчки відвертається від діда).

Дід:   Ото ж я й кажу. Дивак... Затопчуть тебе... Бо ти ж як деревце в пагоні. Замерз, онучку? Пішли додому погріємось.

Учитель.     Дякуємо! Що найбільше вразило хлопчика в дідових словах?

Ця вистава показала нам два погляди на життя: маленького хлопця Олеся і старого дідуся. Хлопець любить природу і захищає її, а дідусь вважає, що в цьому житті таким бути не можна, треба піклуватися тільки про себе. Хто ж, на вашу думку, правий?

Чи задумався Олесь над словами дідуся? Назвіть риси характеру, які виявляються в цьому епізоді (вдумливість, вразливість). Отже,  ми склали схему «Риси характеру Олеся». Чи можна внутрішній світ хлопчика назвати багатим? Чому?

                                                                добрий

                     вразливий                                                любить природу

незлопам’ятний

 

Олесь

                                                                вдумливий                                спостережливий

має творчі здібності		допитливий

 

                                                    

Чи зможе Олесь жити так, як навчає його дід?

Робота в парах:

Складання таблиці «Світ дітей і світ дорослих у оповіданні»         (Слайд 11)

Світ дітей	Світ дорослих

- Який світ більше приваблює вас? Чому?

Пригадайте, у яких творах світової літератури зустрічаються діти, схожі на Олеся? Діти, які відрізняються від інших, яких вважають дивними?      

Бесіда:          1) Що в образі Олеся вам подобається. А що – ні?

Метод «Прес»:

2) Чи погоджуєтесь ви з думкою, що на тлі нашої сучасності Олесь таки дивак?

3) Як ви вважаєте, чи треба Олесеві змінитися, стати таким, як учить дід?

4) Яким ви уявляєте життя Олеся в майбутньому? Ким він може стати?

Але ким би не став Олесь у майбутньому, одне певно: він стане хорошою людиною.

«Займи позицію»: Чи хотіли б ви потоваришувати з Олесем?        (Слайд 12)

V. Рефлексійно-оцінювальний етап.

Учитель.

 Творча робота .  На вибір:                                                              (Слайд 13)

 І – відповідь на питання: Про що б ви запитали Олеся, якби зустріли його? Що порадили б?

ІІ – сенкан зі словом Олесь.

ІІІ – вірш про Олеся (4 рядки).

Індивідуальна робота з картками (кілька учнів)

5) Дайте відповідь на проблемне питання уроку.                            (Слайд 14)

- Як би ви пояснили епіграф уроку?                                 (Слайд 15)                                  

- Чи можна Олеся назвати неповторною особистістю?

Учитель.     Кожна людина – особистість зі своїм світобаченням і багатим внутрішнім світом, зі своїм призначенням на землі. Тому дуже важливо зуміти зберегти і розвинути те неповторне, що відрізняє нас від інших.

А зараз для того, щоб перевірити, як ви засвоїли матеріал уроку, підведемо підсумок, пограємо у гру «Незакінчене речення».

1.Сьогодні на уроці ми працювали над темою…                2. Ми вчилися …

3.Олесь – це…                           4. Найголовніші риси характеру хлопчика – …

5. Образ Олеся навчає нас…    6.Оповідання «Дивак» допомогло мені зрозуміти…

7. Я хотів би, щоб серед моїх друзів були…

Учитель.     На початку уроку кожен із вас «зняв» зірку з неба. Чи здійснилося ваше бажання? Візьміть зірочки, що лежать у вас на партах. На кожному куті напишіть відповідь на питання:                                                                  (Слайд 16)

1)                З яким настроєм пройшов урок? (було цікаво, не дуже цікаво, нецікаво).

2)                Який етап уроку тобі найбільше сподобався?

3)                Як ти оцінюєш свої знання з теми? (глибокі і усвідомлені, потребують усвідомлення, неусвідомлені).

4)                Яке значення для тебе особисто мають знання і вміння, отримані сьогодні?(мені це знадобиться у майбутньому, значення не мають).

5)                Твої побажання присутнім .                                              (Слайд 17)

VІ. Домашнє завдання: Скласти усну характеристику образу Олеся за планом (Обов’язково). 1) Написати листа Олесеві; 2) Написати твір-мініатюру на тему «Чи потрібні в світі диваки» (На вибір).                                                            
Презентація до уроку:

https://docs.google.com/presentation/d/19IlaZWkXgFarhwHx30_uF5JC7WzMYzsUzjGaTcSCSEk/pub?start=false&loop=false&delayms=3000

Тема. Є. ГУЦАЛО. «ЛОСЬ». ПРОТИСТОЯННЯ ДОБРА І ЗЛА В ОПОВІДАННІ (урок української літератури у 5 класі).

Мета: продовжити роботу над оповіданням Є. Гуцала «Лось», навчати учнів спостерігати за розвитком подій у творі, характеризувати образи, виокремлювати проблеми екологічного характеру; розвивати зв’язне мовлення учнів, мислення, пам’ять, творчу уяву; формувати вміння коротко і стисло передавати думки; виховувати гуманні почуття у ставленні до природи; віру в людину – доброго і мудрого господаря,  а також бажання охороняти природу.

             Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Є. Гуцала, ілюстрації до твору, підручники, аркуші паперу, мультимедійний проектор, презентація «Лось», схеми, таблиці, кросворд.

 Методи і прийоми: бесіда, робота з підручником, виразне читання, словникова робота, робота в групах, робота в парах, «Мозковий штурм», «Незакінчене речення», творча робота, «Займи позицію», «Прес», розгадування кросворда.

Міжпредметні зв’язки: природознавство, географія, екологія, світова література, етика, українська мова.

         Епіграф:                                                                              Любіть травинку і тваринку

                                                                                               і сонце завтрашнього дня.

Ліна Костенко

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Емоційне налаштування на урок.                                                       (Слайд)

Нарешті після довгої зими і березневої холоднечі дочекалися ми  з вами ласкавого сонця й тепла, які принесла нам весна.

Діти, зверніть увагу на те, що сьогодні за вікном дуже ясно (дуже похмуро). І на уроці ми будемо намагатися підтримувати такий же гарний настрій, який дає нам сонечко (розігнати хмари, щоб наш настрій був яскравим та сонячним). Для цього треба розігнати чорні хмари, які закрили сонечко в нашому класі. І будемо ми це робити своїми гарними знаннями, гарним настроєм та бажанням дізнатися більше нового та цікавого

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

«Мозковий штурм»:

- Пригадайте, у яких вивчених вами творах порушується проблема добра і зла?

Учитель.   Зараз ви переглянете відео і скажете, про який твір у ньому йдеться. Чи порушується в ньому тема добра і зла?Перегляд відео:

.                                                                                        (Слайд)

- Якою буде тема нашого уроку?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. (Слайд)

ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Учитель.   Сьогодні ж ми продовжимо знайомство з трагічним, вражаючим оповіданням Є. Гуцала «Лось». Ми повинні, аналізуючи зміст твору, охарактеризувати образи і показати, як в оповіданні показано болюче протистояння чорного і білого, правди і кривди, добра і зла.        

          Матеріал, який ми сьогодні розглянемо, буде корисний на наступних уроках української, світової літератури, природознавства, географії.

Запис теми уроку.

Епіграфом до уроку візьмемо слова Л. Костенко.                                (Слайд)

Проблемне запитання: чого навчає нас оповідання Є. Гуцала?        (Слайд)

V. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

Бесіда.

- Ви вже знайомі зі змістом оповідання «Лось».

- Про що йдеться в ньому? (Про великий світ природи , людини в цьому світі, про лося).

У творі розповідається про лося. Справді, про ось такого (чи схожого) красивого, могутнього лося.                         (Слайд – фото лося на засніженому березі річки.)

-         Хто з вас бачив лося?

-         Що ви знаєте про них?

Повідомлення учня-біолога.                                                                   (Слайд)

Лось належить до роду ссавців, найбільший представник родини оленевих. Довжина тіла самця до 3 м, висота в загривку до 2,3 м, довжина хвоста 12–13 см;

 маса 360–600 кг. Тулуб і шия у лося короткі, загривок високий, у вигляді горба. Ноги сильно витягнуті, тому, щоб напитися, лось вимушений заходити глибоко у воду або ставати на коліна передніх ніг. Голова велика, горбоноса, з нависаючою м'ясистою верхньою губою. Під горлом м'який шкірястий виріст, що досягає 25–40 см. Шерсть груба, буро-чорна; ноги світло-сірі, майже білі.

У самців є величезні роги; їхній розмах досягає 180 см, маса – 20–30 кг. Роги лось скидає щорічно в листопаді – грудні і ходить без них до квітня – травня. Усього на Землі – близько півтора мільйона лосів.

Учитель.

-         Де мешкають лосі? Де жив лось із оповідання Є. Гуцала? (У заповіднику)

-         Що таке заповідник?

Повідомлення учня-географа.                                                                (Слайд)

Заповíдник  – територія, на якій зберігається в природному стані весь її природний комплекс. Всі заповідники переслідують одну мету – збереження даних природою ресурсів, унікальних тварин і рослин.

Порушувати природний спокій у заповідних зонах категорично заборонено. Тих, хто все-таки зважиться на порушення – чекає покарання. Зокрема за вбивство тварини – законом передбачено штраф  4000 грн.

В Україні заповідники перебувають під охороною держави. Найвідоміші з них: Асканія-Нова, Канівський, Карпатський, Луганський, Поліський, Чорноморський, Український степовий, Ялтинський гірсько-лісовий…

Учитель.     А зараз ми попрацюємо над характеристикою образу лося.

Гронування «Лось»:

Учитель.     Удома ви повинні були знайти описи зовнішності героїв твору. Зачитайте опис зовнішності лося. (Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання. Його роги нагадували осінній низькорослий кущ, з якого обнесло листя; Лось був старий і бувалий самець.)

- Якою за розміром зображено тварину? (Великою.)

- З чого видно, що автор милується лосем? Отже який лось? (Красивий.)

- А яким показано лося у другому уривку? (Старим, бувалим.)

- Що лось любив робити? (Зустрічати схід сонця, коли під його променями бронзовіли верхівки дерев.)

- Чим наповнювалися очі тварини? («Золотим сплеском», який надавав їм виразу розуміння життя природи і її таємниць.).

- Отже, яким ще був лось?(Досвідченим, мудрим.)

- Куди йшов лось? Чому?

- Які передчуття були у лося?

- Чому він принюхувався до стежки?  Яким він був ? (Обережним.)

- Як ви гадаєте, чим привабила лося галявина?

- У яку біду потрапив лісовий красень?

Робота в групах (за технологією "Спільний проект").                     (Слайд)

- Перечитайте опис місцевості, яку проходив лось. Зверніть увагу на те, які запахи відчувалися в лісі (І група) і звуки лунали (II група), який колір переважав (III група). Заповніть таблицю.

Кілька учнів працюють із картками.

Учнівський проект

Запахи	Звуки	Кольори
“запах річко­вої криги”, “запах сіна”	“тріщить стара гілляка на дубі”, “шарудіння прив’ялих стебли­нок”, “порипування гілляки”, “недуже тріщання”, “приглу­шене поцокування своїх ратиць об землю”, “жалібне поскрипу­вання гілляки”, “приглушено торохнуло”.	“...очі все густіше набря­кали кров’янистим смут­ком, аж горіли червоним розпачем”; “вода в опо­лонці закров’янилась, і червоне зразу ж стікало за течією”; “...червоний роз­пач трохи вгомонився”.

          Бесіда:

- Як лось боровся за своє життя? (зачитати). (Намагався поводитися обачно…сили поступово покидали його; він поводився смирно; Він пробуватиме безперервно, доти, доки дихатиме; лось виявився дужий і життєлюбний).

 «Перевтілення»: спробуйте перевтілитися в лося, передайте його відчуття у цей момент. (Мені страшно…)                                                                        (Слайд)

- Яким ми бачимо лося в цій ситуації? (Обачним, сміливим, життєлюбним, наполегливим).

Гронування «Лось»:                                                                                                    (Слайд)

                                                              старий          наполегливий

                                         мудрий                                                        сильний

                   обережний                                                                                          сміливий

Лось

                               наполегливий                                                          великий

                      бувалий                                                                                   життєлюбний

          Бесіда:  

- Ось ми і склали гроно.      

- А лось головний герой твору? (Ні.)

- Тоді хто? Чому?

- А чому ж тоді твір називається «Лось»? (Прес)

Учитель.     Справді, саме у ставленні до лося проявляється співчуття і милосердя головних героїв. Письменники часто використовують такий прийом, розкриваючи при цьому всю красу і багатство людської душі або навпаки її ницість.

- Чи вдалося лосю врятуватися? Хто йому допоміг?

- А зараз ми складемо порівняльну характеристику персонажів, заповнивши    «Кола Вена»:                                                                                                                                      (Слайд)

- Що спільного у братів та дядька? (Вони родичі, односельці.)

- Зачитайте опис зовнішності хлопчиків. («Обидва плечисті, обидва з широ­кими, лагідними лицями, і схожі один на одного так, як маленький гриб-підберезник схожий на сво­го більшого сусіда»).

- Про що свідчить опис братів-підберезників? (Вони були лагідні, неагресивні.)

-  Перекажіть епізод урятування лося старшим братом. (с. 221 «Але старший брат був розсудливий...»)

Бесіда за змістом твору:

-   Які, на вашу думку, риси характеру спонукали братів рятувати лося з крижаної пастки? (Співчуття до його долі, любов до природи, небайдужість до долі лося, допомога тим, хто потрапив у біду.)

- Які риси характеру проявляють хлопчики під час урятування лося? Підтвердіть свої висновки текстом. (с. 222) «Обидва брати і не думали про те, що весняна крига – зрадлива, що вона не зважить на те, що вони рятівники»? (Про сміливість хлопчиків, відвагу.)

- Чи переслідували хлопці корисливу мету, рятуючи лося? (Ні, робили це безкорисливо заради врятування життя.)

-  Як ви думаєте, цей вчинок можна назвати величним?

Презентація роботи творчої акторської групи учнів. Драматизація.

Розігрування уривку твору за ролями.

Молодший брат. Це з заповідника.

Дядько. Заповідник далеко звідси. Сюди з заповідника лосі не бігають.

Молодший брат. Це з заповідника.

Дядько (гнівно) А вам яке діло?

Старший брат.  Ми його з води вирятували (ненависним поглядом уп’явся в обличчя дядька).

Дядько. О‑о, він однаково був би втопився!.. І вже втопився був, так? Скажете, що втопився, а пощастило витягти нежи­вого.

Старший брат (з напруженим, гнівним виразом обличчя) Ми його врятували!

Дядько (дуже гнівно). Ану замовчіть мені, бо дістанеться вам од мене й од батька вашого! Будете розумні, то матимете й собі м’яса, не скривджу.

Менший брат одвертається, приховуючи сльози. Старший брат бере його за руку,  мовчки веде до саней.

Дядько (услід братам) І роги вам віддам !

Бесіда за змістом побаченого:        - Які риси характеру братів проявляються в цьому уривку? Поясніть свої висновки. (Любов до природи, усвідомлення того, що диких тварин слід охороняти,чесність).

-         У яку нову біду потрапив лось?          -  Хто такі браконьєри?

          Словникова робота.                                                                                           (Слайд)

Браконьєр – людина, що займається браконьєрством.

Браконьєрство – полювання в недозволених місцях або в забо­ронений час.

          Бесіда:                  - Які асоціації виникають у вас із прізвищем Шпичак?

- Як характеризує дядька Шпичака його портрет? («Кругленький, як підпалок, з підпалкуватим, добре випеченим обличчям, в розтоптаних, з довги­ми халявами чоботях, в яких то­нув мало не по пояс».)

- Чому, на вашу думку, дядько Шпичак тримав рушницю так, «ніби збирався від когось захищатися”, а “радість на його обличчі змагалася з настороженістю»?

- Що відчуває дядько Шпичак у цьому епізоді:

« У-ух, – видихнув Шпичак, обійшов навколо вбитого звіра й носаком ткнув його між роги? Чи випадкового удар прийшовся саме між роги?»

-         Який зміст вкладає дядько Шпичак у поняття «бути розумним»? Чи хотілося б вам бути такими розумними?

-         Чому дядько Шпичак побіг навздогінці за братами?

-         Чи жалкує він за вчиненим? Які слова про це свідчать?

 -    Що пережив і про що розмірковував Шпичак після від’їзду братів?

-    Як ви вважаєте, чи покаявся Шпичак перед людьми?

Робота в парах: - Самостійно заповнити другу частину кола, що стосується Шпичака.

 Кола Вена:

	Брати підберезники	Дядько Шпичак
Спільне	Родичі, живуть серед красивої природи, розуміють її значення  для людини.
Відмінне	Сильні, лагідні, неагресивні, сміливі, відважні, розсудливі, розумні, відважні,  люблять  природу, чесні, співчутливі, небайдужі до долі лося, безкорисливі.	Злий, жорстокий, боягузливий, схильний до безглуздих і необдуманих вчинків; по-споживацькому ставиться до природи, не дбає про її захист і збереження; нечесний і несправедливий, безжальний.

Висновок. У кровних родичів, односельців — хлопчиків та їхнього дядька — дуже мало спільного, і дорослим є чого повчитися у дітей.

Бесіда:

- Чому автор не вказує імен хлопчиків, а дядька називає тільки на прізвище? (Таких гарних, добрих хлопчиків багато, а злих людей, схожих на дядька, - одиниці. Письменник, називаючи дядька на прізви­ще, виявляє свою авторську позицію.)

- Як ви думаєте, якого кольору душа у братів – світла чи темна? Чому? (Бо вони роблять добрі, світлі вчинки.)

- А у дядька Шпичака? (Темна, бо він робить погані, чорні вчинки.) Хто з героїв, на вашу думку, уособлює добро, а хто зло?

- Як ви гадаєте, чи правильно вчинили хлопчики, не споку­сившись обіцянками «рідного дядька»?

- Як би ви діяли на їхньому місці?

«Займи позицію»:                                                                          (Слайд)
   - Чи мали діти право виказати дядька?      

-          Як би ви покарали його? - Чи можна пробачити дядькові?

Ситуативні  завдання  на  картках (індивідуально).

1) Уяви  себе  на  місці  одного  з  хлопчиків. Опиши ( усно) свої дії в цій ситуації.

2) Уяви собі, що  лось  уміє  розмовляти. Передай  його  «думки»  після  визволення  з  льодяної  пастки.

3) Уяви, що ти зустрівся з героями оповідання. Що  ти  їм  скажеш?

Хвилинка відпочинку (відео).

Творча робота на вибір:                                                                        (Слайд)

-         Скласти сенкан (лось).                     - Скласти діаманту (брати і Шпичак).

Учитель.  Якщо ви правильно відгадаєте кросворд, то отримаєте відповідь на питання, що ж повинно бути в основі взаємин між людиною і природою (Гармонія).

1.      Що пообіцяв віддати дядько Шпичак хлопцям за мовчання?   (роги)

2.      В що лось  дедалі глибше занурювався?                                                    (в льодяну кашу)

3.      Якою була весняна крига?                                                                             (зрадливою)

4.      По що приїхали хлопці?                                                                                 (по хмиз)

5.      Якою ставала тиша «з настороженої й сліпої»?                                       (осмисленою)

6.      Чим ткнув Шпичак вбитого звіра?                                                               (носаком)

7.      Куди спробував вискочити лось з ополонки?                                           (на лід)

8.      Хто переслідував лося восени в чорному бору?                                      (вовча зграя)

		1.
			2.
			3.
			4.
				5.
				6.
			7.
8.

Гармонія — злагодженість, взаємна відповідність різних якос­тей, предметів, явищ, частин цілого.                                                                                        (Слайд)

Учитель.     Як ви вважаєте, що в творі перемогло – добро чи зло? Що є шляхом до перемоги добра? (Співчуття і милосердя, людяність і гуманність.)        

Словникова робота.

Гуманність – людяність у своїх діях і ставленні до інших людей.

          Порівняння оповідання «Лось» з творами зарубіжної літератури.(Слайд)

Які твори про світ тварин читали на уроках світовоїої літератури? («Лобо» Е.Сетона-Томпсона, «Мауґлі»  Дж. Р. Кіплніґна). Порівняйте ці твори за допомогою таблиці.                                       (Таблиця на дошці, учні працюють у зошитах)                          

Є. Гуцало «Лось»	Е. Сетон-Томпсон «Лобо»
Тема: Людина і світ при­роди
Роль людини: друг — ворог
Риси людини: жорстока, підступна…;  милосердна, добра…
Риси тварин: беззахисна, сумирна…

- Як ви розумієте епіграф до уроку?

Учитель.   Є так звана Червона книга, до якої заносять назви тих тва­рин чи рослин, які потребують охорони, або яким загрожує вими­рання. Твір написала доросла людина. Чи вдалося їй вгадати, пере­дати те, про що ви думаєте, що відчуваєте? Чи може зацікавити цей твір дорослих?

VІ.  Підсумок уроку. 

«Прес»       Ще раз прочитайте проблемне запитання.                        (Слайд)

 Дайте на нього відповідь:

- Чого нас навчає оповідання Є. Гуцала “Лось”? (Це оповідання вчить співпереживати, бути чутливим до чужої біди; спонукає бо­ротися зі злом, гартувати свій характер; зміст оповідання прони­заний ідеєю щирих, доброзичливих стосунків між людьми, гармонією людини і природи.)

Учитель.   Євген Гуцало на прикладі двох братів показав істинну чисто­ту душі і щирість серця, бо саме такі люди, як ці хлопці, зможуть не лише захистити свою землю, оселю, а й допомогти іншим у скруті та горі. Саме такими чесними, безкомпромісними, щирими повинні бути і ви, бо ваше покоління творитиме майбутнє України.

Бесіда:        1. Чи задоволені ви результатом своєї роботи на уроці? Чому?

2. Що ви зрозуміли і дізналися нового?  3. Що найбільше здивувало, вразило?

4. Чи досягнули поставленої на уроці мети?

- Розпочали ми наш урок з того, що день незвичайний, що весна рідним краєм                      крокує. Тож і оцінимо нашу роботу за допомогою «Шкали самооцінки».                                                                                                                                     (Слайд)

На партах лежать:  квіточки – відмінно,  листочки – добре,  бруньки – посередньо. (Учні підходять і чіпляють на дерево квіточки, листочки, бруньки).  Наше дерево розцвіло. Ви не розчаровуйтесь, якщо в когось сьогодні брунечка. Бо з неї може       розвитись і квіточка, і листочок! Тож є до чого прагнути!                                           (Слайд)

VІІ. Домашнє завдання:

1. Характеризувати образи твору.

2. На вибір:                  
1) Написати продовження оповідання.

2) Написати твір-мініатюру на тему «Чи може сучасна людина прожити, не завдаючи шкоди природі».
Презентація до уроку:


https://docs.google.com/presentation/d/1ZUG3z6du62LSaPUBNKqyNabV8Rm1pmBZxuVFzRnMJPw/pub?start=false&loop=false&delayms=3000

Тема. Г. ТЮТЮННИК.   ПОВІСТЬ «КЛИМКО». Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних. Характеристика образу Климка

(урок української літератури у 7 класі)

Мета: продовжити опрацьовувати ідейний зміст твору Г. Тютюнника «Климко»; на прикладі взаємостосунків літе­ратурних героїв допомогти учням збагнути й засвоїти морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про близьких, поглибити знання учнів про Ве­лику  Вітчизняну війну, зокрема  про  період  окупації

        українського народу; охарактеризувати образ Климка; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, увагу, пам'ять, вміння грамотно висловлювати свої думки; навички аналізу епічного твору; формувати світогляд школярів; виховувати гуманні якості людини – чуйність, доброту, турботу про ближнього, здатність співпереживати бажання допомогти в складних ситуаціях, захистити близьких, друзів.

Тип уроку: комбінований урок.

Методи і прийоми: бесіда, робота з підручником, робота в парах, робота в групах, «Асоціювання», «Займи позицію», «Прес», літературна вікторина, «Мікрофон», «Незакінчене речення», робота з картками, розгадування кросворда, гронування, творча робота, «Сенкан», рольова гра.

Обладнання: підручники, картки, мультимедійна презентація «Климко», схеми.

Міжпредметні зв’язки: історія, світова література, етика, українська мова, народознавство.

Епіграф:                                                                             

Треба прагнути бути людиною,

 незважаючи  на всю жорстокість

навколишнього світу,
і це можливо
О.Генрі

Хід уроку

І. Оргмомент.

ІІ. Створення емоційного настрою.                                                      (Слайд 1)                                             

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда:

- Яку тему ми вивчаємо? (Г. Тютюнник «Климко»)

- Який період історії нашої країни показаний к творі? (У творі показані події Великої Вітчизняної війни на Україні).

Учитель.

Отже, одним із ключових слів на нашому уроці буде слово «війна». Зараз, щоб пригадати вивчене на минулих уроках і дізнатись про те, яким буде друге ключове слово, я пропоную вам розгадати кросворд.                                                                                      (Слайд 2)

Ключове слово – дитинство.

Асоціативний кущ (робота в парах.)

- Які асоціації викликають у вас слова «війна», «дитина»? (З поданих слів на паперових стрічках учні добирають асоціації та прикріпляють на дошці під написами «війна» та «дитина»)

Війна                                         Дитина

смерть                                       сміх

горе                                           радість

страх                                         посмішка

голод                                         веселощі

біль                                            гра

жорстокість                               родина

втрата домівки                          захищеність

нужда

холод

небезпека

- Чи сумісні поняття «війна» та «дитина»? (Ні)

Звичайно, але бувають такі випадки, що уникнути такого жахливого поєднання не можливо. Зараз я пропоную вам здійснити невеликий екскурс у минуле. А що таке екскурс?                                                                                                 (Слайд 3)

Ви переглянете відео, послухаєте поезію і скажете, чи схожі картини, які ви побачите, на життя Климка в ті часи?                                                                                                                                                           (Слайд 4)

Відеопрезентація «Діти війни». 

Учениця читає вірш.

-         Чи схожі картини, які ви щойно побачили, на життя Климка в ті часи?

Учитель.

Щаслива пора – дитинство. Та не хотів би повернутися у своє дитинство ні на мить той, кому в юному віці довелося зустрітися віч-на-віч із війною. Діти війни. Їм довелося рано подорослішати. Перенести на своїх плечиках той нелюдський жах, біль, горе, що випали на долю нашого народу, втратити рідних, друзів, переносити холод, голод, усі страждання окупації і попри все це залишатися Людьми…  Прикладом такої людини може бути Климко, головний герой однойменної повісті Григора Тютюнника.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

Сьогодні ми закінчуємо вивчати творчість Г. Тютюнника. Тема нашого уроку  «Г.Тютюнник. «Климко». Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних. Характеристика образу Климка». Запишіть у зошити тему.                                                                           (Слайд 5)

Що означають слова «мораль» та «етика»?

Словникова робота (мораль, етика).                                                                                                                                                              (Слайд 6)

МОРАЛЬ – 1. Система норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного та до суспільства.

2. Повчальний висновок із чогось.

3. розм. Повчання, настанови, поради.   

ЕТИКА – 1. Наука про мораль, її походження, розвиток і роль у суспільному та особистісному житті людей.

2. Норми поведінки, сукупність моральних правил якого-небудь класу, суспільної організації, професії і т. ін.

Працюючи з текстом повісті Григора Тютюнника «Климко», ми через художнє слово спробуємо осмислити та сприйняти морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних на прикладі взаємостосунків героїв, дати характеристику образу Климка.

V. Мотивація навчальної діяльності.

Матеріал, який ми сьогодні розглянемо буде вам корисним на контрольній роботі (на наступному уроці), на уроках української та світової літератури у ІІ семестрі, на уроках історії, етики, у 11 класі при вивченні творчості Г. Тютюнника. А також тим, хто обере фах вчителя-філолога, літературознавця – у майбутній професії.

Епіграфом до нашого уроку є слова американського письменника О’Генрі: «Треба прагнути бути людиною, незважаючи  на всю жорстокість навколишнього світу, і це можливо.»                                                                                      (Слайд 7)

У кінці уроку ви повинні дати відповідь на питання:

          Проблемне питання:                                                                      (Слайд 8)                                                      

          - Чому дитина, позбавлена в житті всього, поспішає творити добро?

VІ. Засвоєння нових знань і закріплення вивченого.

«Мікрофон»:

- Що допомогло нашому народу вистояти  і перемогти у жорстокій боротьбі з фашистськими загарбниками (бажання захистити рідну землю, родину, близьких; героїзм, мужність, віра в перемогу; взаємодопомога, підтримка, єдність).

Висновок: не дивлячись на важкі часи, біди, нещастя люди не втрачали найкращих рис і залишались Людьми, що здатні на турботу, підтримку.

Словникова робота      - Як ви розумієте слова, що стосуються теми уроку: «чуйність», «турбота». «доброта»?

Чуйність – уважність, сердечне ставлення  до людей.

Турбота – увага до потреб когось або чогось.

Доброта – чутливе, дружнє ставлення до людини, привітність, ласка, прихильність.

Недарма прислів’я і приказки стверджують силу доброти й людяності Які ви знаєте прислів’я та приказки про добро, милосердя?

Прислів’я, приказки  морально-етичного спрямування.

– Добре роби – добре й буде.

– Світ не без добрих людей.

– Не одежина красить людину, а добрі діла.

– Добрий чоловік – надійніше кам’яного мосту.

Сьогодні на  уроці  ми  будемо  подорожувати  воєнними  стежками Климка  у  пошуках  добра  і  милосердя.

-                     Чи  зустрів   Климко  на  своєму  шляху  добрих  та  милосердних  людей  у  ті  страшні  часи?

Літературна вікторина. За поданими висловленнями з’ясувати, хто з героїв твору «Климко» про кого виявляє турботу.

1. «Ти ж там хазяйнуй, … . А вночі спи і не бійся … . Вночі воно все так, як і вдень, тільки й того, що поночі» [с.161] (дядько Кирило про Климка).

2. «Може б, ти до мене перейшов? Куди ж тобі тепер діватися? Хто тепер тебе догляне?» [с.165] (тітка Мотя про Климка).

3. «Глядися ж у дорозі. А краще – пристань до якихось добрих людей, біженців, - серед нещасних багато є добрих, - та іди в купі з ними» [с.174] (дід Бочонок про Климка).

4. «Не треба вам нічого промінювати, а переходьте … переходьте жити до нас. Ми вам помагати будемо, маленьку глядітимемо…» [с.189] (Климко із Зульфатом про Наталію Миколаївну).

5. «Не треба… Носи собі, раз уже ти земляк…» [с.203] (швець про Климка).

6. «… вчепився … в другу руку і закричав: «Пустіть її! Це моя сестра! Сестра моя, чуєте? Вона мені за матір!!!» [с.208] (Климко про незнайому дівчину).

7. «Не треба мені грошей … Я тобі й так насиплю з півпуда, а той більше, скільки донесеш» [с.211] (тітка Марина про Климка).

8. «Лежи, лежи … Куди ж ти підеш отакий-о немічний. Підчинишся трохи, тоді й підеш» [с.213] (тітка Марина про Климка).

9. «Листя палять … Треба ж роботу якусь зробити … , а то тільки набалакав: і те зроблю, і те…» [с.215] (Климко про тітку Марину).

10. «Тільки накинь зараз на себе старе шмаття якесь або хусткою великою запнися, щоб ні лиця, ні очей не видно було» [с.209] (швець про дівчину).

11. «… житимемо втрьох, будеш нам за рідного сина… В школу тебе оддамо…» [с.216] (тітка Марина про Климка).

12. «Туди … біжіть! – закричав він, повертаючи рукою праворуч від себе. – Туди! Там балка!» [с.226] (Климко про полоненого).

Робота в групах «Характер персонажа»                   (Слайд 9)                      

Завдання:

І група.       Аналізуючи слова персонажів, з’ясувати, які риси характеру проявляються в них.    

Дядько Кирило. «...мій помощничок. Ай добра (про юшку). Таку не всяка кухарка зварить» (Щирість, подяка).

Бочонок. «Я тобі харчів на дорогу дам, може, хоч хлібину колись купиш» (Турбота, доброта).

Зульфат. «А Олі я колиску принесу. У нас є. Все помагать будемо» (Людяність, чуйність).

ІІ група.      Аналізуючи слова персонажів, з’ясувати, які риси характеру проявляються в них.

Швець. «Ти, молодице, хотіла собі балетки за сіль. То бери» (Людяність, доброта).

Тітка Марина. «Не треба мені грошей, хлопчику. Я тобі й так насиплю з

півпуда» (Милосердя, чуйність).

Врятована дівчина. «А то й справді був би моїм братиком...У нас із мамою більше нікого немає. Жив би в нас» (Вдячність, турбота).

ІІІ група. А які персонажі у творі викликають у вас зневажливе ставлення?Чому?

(Бородань, Бочониха, ворожка. Ми можемо це довести, зачитавши уривок з

тексту «на базарі»). - Учинок якого персонажа ви вважаєте найпідлішим? (Чоловік, який з підводи міняв харчі на речі людей. Так він наживався на чужій біді)

Учитель.

Ми впевнились, якою може бути людина, коли на її долю випадають тяжкі випробування. А зараз на основі роботи в групах ми заповнимо таблицю.

Складання таблиці                                                                           (Слайд10)

Милосердність, готовність  пожертвувати собою задля   іншого	Втрата людської подоби в час всенародного горя
Климко Дядько Кирило Дід Бочонок Вчителька Наталя Миколаївна Тітка Марина Швець Зульфат Дідусь Гарєєв	Бородань з базару Бочончиха Ворожка Поліцейський

Висновок: Головний герой твору – Климко, дядько Кирило, дід Бочонок, Наталя Миколаївна, тітка Марина, швець, Зульфат, дідусь Гарєєв проходять ці випробування гідно,  їм притаманні милосердність, готовність пожертвувати собою задля іншого; а інші втрачають людські гідність: бородань з базару, бочончиха, ворожка, поліцейський.

Хвилинка відпочинку                                          (Слайд 11)                                  

- Сядьте зручно. Закрийте очі. Уявляйте.

          Ви йдете знайомою стежиною до школи. І ось на стежинці ви бачите золоте зернятко. Нахиляєтеся – підіймаєте і ковтаєте золоту зернину. І враз відчуваєте, як у Вашому серці проростає квітка. Спершу це – пуп’янок, який повільно розгортає свої пелюстки. Вдихаєте аромат цієї квіточки і переповнюєтесь почуттями добра, співчуття, миру, спокою, милосердя, щедрості, людяності. Ці почуття назавжди поселяються у вашому маленькому сердечку. Ви посміхаєтеся, ви розводите руки врізнобіч – відчуваєте добро товариша, протягуєте руки вперед – підтримку того, хто сидить попереду, закидаєте руки назад – людяність того, хто позаду. Розплющуєте очі, потягуєтеся і налаштовуєтеся на продовження роботи.

Бесіда:                  

- Скажіть: хто з героїв твору оточений найбільшою увагою і турботою інших персонажів?  (Звичайно, Климко)

- Як видумаєте, чому?( дитина, яку всі жаліють і хочуть підтримати)

Учитель.

Зараз ми з вами будемо працювати над образом хлопчика, визначати риси його характеру і поступово заповнимо схему.                                     

Робота в міні-групах:

І пара

1. Хто такий Климко? (1 розд.)     

2. Де і коли відбулося перше знайомство з Климком? Коротко розповісти про нього.  

(«Климко прокинувся від холодної роси, що впала йому на босі ноги (видно, кидався уві сні), і побачив над собою скам'яніло-бузкове небо, яким воно буває лише восени на сході сонця, — без жайворіння, без легких з позолотою хмарок по обрію, без усміхненої радості пробудження. Климко підібгав ноги під поли діжурчини, щоб зогрілися, й онімілою тремтячою рукою дужче розгорнув солому напроти очей. Він спав під скиртою. »)

ІІ пара

1. Що можна сказати про зовнішність героя?

(«Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще в дядьковій Кириловій діжурці...Климкові ноги, обсипані курятами, брудні й побуряковілі од холоду»).

2. Опишіть зовнішність Климка: його зріст, волосся, очі, вираз обличчя.

3. Чи відповідає характер Климка його зовнішності?

     ІІІ група

1. Які стосунки склалися між Климком і дядьком Кирилом? Назвіть риси характеру хлопчика.

2. Яка риса характеру  розкривається у Климка під час зустрічі з німецьким солдатом (1 розд.)?

3. Яким змальовано Климка у І розд., УІ р?  Цитатами підтверджуйте  свої міркування.

ІV група

1. Розкажіть про зустріч Климка із аптекарем. Які риси характеру є подібними у цих двох персонажах?            

2. Яка риса Климка  допомагала врятувати від голоду? 3. Визначте основні риси Климка у ІІ розд.

V група

1. Де знайшов собі притулок Климко після смерті дядька Кирила?  Риса характеру Климка?

2. Які риси характеру  Климка Г.Тютюнник показав у стосунках його із вчителькою?

3.  Чи виправдовуєте ви вчинок Климка, йти по сіль, не  попередивши дорослих? Риса характеру Климка.

VІ група

1. Чи показною   була милість Климка при зустрічі з бабусею? (Зачитати уривок). Доведіть.

2. Розкажіть про зустріч Климка із безногим шевцем. Чи змінилося після цього життя хлопчика?

3. Які риси характеру Климка  найвдаліше розкрито у цьому розділі?

VІІ група

1. Як віддячив за доброту тітки Марини Климко? Риса його характеру.

2. Чому Климко не погодився на пропозицію тітки Марини?

3. Які епізоди доброти, вдячності Климка ви можете назвати із 5 розділу?

Кілька учнів виконують індивідуальні завдання.

 Гронування:                                                                                            

Риси характеру Климка:

1. Самопожертва.

2. Милосердя.

3. Чуйність.

4. Відповідальність.

5. Вдячність.

Робота в парах                                                                             

          Діти, у вас  є таблиці з цитатами до образу головного героя повісті Климка. Ваше завдання визначити і дописати риси характеру цього персонажа і доповнити схему.

Риси	Цитати
Добрий,        турботливий, чуйний, акуратний, працьови-тий, умілий	«... Це була найбільша радість Климкова – покласти перед дядьком чепурно списані зошити, а самому заходитися поратися: винести миску з дьогтяною водою,...... і тихо, покрадьки, щоб дядько не обернувся, насипати йому юшки, якої сам і наварив,- гарячої та запашної...» ст.167
Витривалий, терплячий	«...Останню половину сухаря він з’їв учора зранку і відтоді не мав ані рісочки в роті...» ст.169
Товариський	«...Він рідко коли залишався наодинці у закіптюжених стінах, бо в нього частенько - бувало, що й до ночі,- засиджувалося шкільне хлоп’яче товариство...» ст.170
Відповідальний	«- Що, що в нас картоплі є трохи та сала? Цього хоч би на два місяці хватило. А скоро зима. Зараз, поки тепло, треба йти. Харчів наміняємо по дорозі назад, молока, може...» ст.175
Кмітливий, сміливий	«...Климко випустив плащ-палатку, вчепився дівчині в другу руку і закричав: "Це моя сестра! Сестра моя, пустіть її! Чуєте? Вона мені за матір!» ст.181
Совісний,    відповідальний,стійкий	«- Треба ж роботу якусь зробити тітці, а то тільки набалакав: і те зроблю, і те..." ст.183 «Він знайшов…»

Доповнюємо схему .

Учитель.

Ми визначили риси характеру Климка, проаналізувавши його вчинки, стосунки з іншими персонажами. Учениця мала випереджальне завдання, з’ясувати особливості мови Климка.

Випереджальне завдання:

Особливості мови Климка

Персонаж,    з яким спілкується Климко	Характер розмови	Приклади
Зульфат	Климко завжди радо спілкувався з другом, проте більше мовчав, тому що «завжди був небалакучий у товаристві». У розмові стриманий, небагатослівний. Вживає просторічні слова.	«Не треба, Зуль, а то ще свого когось улучиш».           «Не треба кинджала. Так піду. Хто мене займе?»                 «Поцупив».
Наталія Миколаївна	Сором’язливий, ввічливий. Говорить грамотно.           У розмові виявляє турботу про вчительку та її донечку: вживає дієслова наказового способу, які більше передають прохання, чим наказ.	"Добрий день, Наталю Миколаївно!»     «Не треба вам нічого промінювати, а переходьте, … переходьте жити до нас».
Тітка Марина	Климко, намагаючись «задобрити» тітку, уживає в розмові з нею пестливі, ввічливі слова, бажає їй чимось догодити, допомогти, стати у пригоді.	«  Тітонько, тьотю Марино…!»         «Я вам, тітонько, води наношу, дров нарубаю чи ще щось зроблю, що скажете. Чесне слово!»

-  Що ви можете сказати про хлопчика, прослідкувавши за його мовою? Назвіть риси характеру (ввічливість, тактовність).

Бесіда:

Ось ми і склали схему  «Риси характеру Климка».

- Яка риса характеру є провідною?

- Що спонукає героя допомагати людям? (любов до людей).

- Який вчинок Климка, на ваш погляд, був найблагороднішим?

(Коли Климко вказує солдату, якого переслідують, дорогу у балку не замислюючись про небезпеку власному життю.)

- Що означає ім’я «Клим»?                                               (Слайд 12)       

(Ім’я «Клим» – прийшло із Візантії, означає милостивий, лагідний, поблажливий.)

- Чи підходять ці означення для характеристики  Климка?

Учитель.

А зараз уявіть, що ви зустріли Климка. Про що б ви у нього запитали?

Рольова гра «Запитай у Климка»                                      (Слайд 13)                      

Учитель. Доброго дня, Климко! Як ми довго на тебе чекали… Діти, зараз ви можете задати Климкові свої запитання.

Учень. Климко, скажи, будь ласка, чи правдиво зображене твоє життя на сторінках повісті?

Климко. Так. Виріс я у бідній селянській  сім’ї. Як ви знаєте, у мене рано не стало батьків. Тому й  забрав мене до себе дядько Кирило на  виховання.

Учень. Що найбільше ти цінував у дядькові Кирилові?

Климко. Дуже цінував я у своєму дядькові його доброту і чесність. Він до мене ставився, як до сина:  похвалить, обніме, принесе гостинчик. Я з трепетом чекав його з роботи. Дуже болісно переживав його трагічну загибель. І вирішив я, як би там не було, посаджу на  могилі дядька Кирила вишню, яка буде прикрашати цвинтар  щопори.

Учень. Чи зустрічалися тобі ще хороші люди?

Климко. У моєму житті  зустрічались ще багато хороших  щирих людей. Усім їм мені хотілося віддячити.

Учень. Як ти наважився піти за сіллю, адже дорога була нелегкою?

Климко. Я знав, що похід за сіллю буде нелегким, але відповідальність за життя близьких була серйозною. Дякую доброму аптекарю, який дав мені і харчі на дорогу, і гроші, і батьківські напутні слова, як у світі жити.

Учень. Але бачив ти і не дуже щирих людей?

Климко. Так. На  Бочончиху не ображаюсь за сухарі, бо не знає ця людина, що то воно голод.  Бажаю усім людям бути сердечними, жити в мирі і злагоді.

Учень. Ти пройшов своєрідний шлях із минулого у сучасне. Скажи, будь ласка, що тебе вразило найбільше у наші дні?

Климко. Найбільше мене тривожить ваше ставлення до хліба. І тому я хочу прочитати вірш «Хліб».

Учитель. А зараз я пропоную вам показати свої творчі здібності.

Творча робота на вибір                                       (Слайд 14)                            

           І рівень. Сенкан

Климко

Відважний, щирий

Живе, допомагає, рятує

Маленький хлопчик – справжній герой

Герой

ІІ рівень. Лист до Климка

ІІІ рівень. Вірш

Узагальнююча бесіда.

Учитель.

- Чи є в образі Климка щось таке, що притаманне іншим дітям? 

(Допитливість, він має багато друзів.)

- У чому полягає відмінність хлопчика від інших персонажів?

(Він дуже відповідальний і самостійний. Ніхто з його товаришів не відважився на такий благородний вчинок.) 

- Чи мав герой негативні риси характеру?

- Отже, автор у своїй повісті створив образ ідеальної людини?

- Яка ж людина, на думку автора, є ідеальною? Якими рисами характеру вона наділена?

- Чому ж тоді автор свою повість закінчує смертю Климка? Чи такого кінця твору ви очікували? Чи закономірним було подібне в роки війни?

- Як би ви хотіли, щоб завершився твір?

- Чому такий герой гине? («Прес»)

- Можливо, автор цим хотів сказати, що такі люди, як Климко, не живуть довго, вони згорають, як свічки, швидко!

- Пригадайте героїв художніх творів української, зарубіжної літератури, історії, які жили б так, як Климко, віддаючи серце людям.

- А чи зустрічали ви таких людей у реальному житті, абсолютно ідеальних?

- Чому ж тоді Г. Тютюнник, який ставив собі за мету відтворювати реальні картини життя, створив образ нереальної людини?

(Прагнути бути схожим на нього, виховувати в собі ці якості).

- Григір Тютюнник вірив, що якби в нашому суспільстві було б побільше таких людей, як Климко, які б не тільки споживали, а й віддавали, то ми б з вами жили в іншому суспільстві, у розвиненій країні і були б щасливі

-А яку ж саме провідну рису характеру втілив автор в образі Климка?

(Ідею самопожертви.)

«Займи позицію»:

- Як ви вважаєте, Климко – безумець, подвиг якого абсурдний, чи великодушний, здатний на самопожертву задля блага інших?     

                                                                                               (Слайд 15)  

 (Климко жив не для себе, усім допомагав, жертвував собою не заради вигоди, а тому, що  любив людей).

          Робота учня біля дошки:

Учитель.   Учениця мала випереджальне завдання: Записати військову лексику, використану в повісті.

Бесіда:               

  - Сьогодні на уроці незримо присутні Климко і інші герої. Вони дають нам уроки. Які? Для чого?    (Учні називають і пояснюють)

- Чи потрібні ці уроки нам у сучасному житті? Чому? (Так. Герої навчають на доброті, турботі, чуйності, яких бракує у сучасному житті. Ми  повинні пам’ятати про війну і залишатися людьми у будь-яких ситуаціях.)

- Як ви думаєте, чи популярні зараз такі поняття, як сердечність, душевна щедрість, любов до ближнього, доброта? Чи модно зараз бути добрим, турботливим, чемним? Доведіть.

- Наведіть приклади проявів милосердя, доброти в сучасному світі.

          Учень, який працював біля дошки, зачитує  виписані слова.

Учитель.   Діти, а чи зрозуміле нам значення цих слів? Чому?

Дійсно, зараз на Сході, на превеликий жаль, відбуваються події, про які ми щойно говорили. Знову там гинуть люди, діти залишаються сиротами,без даху над головою, змушені покидати свої домівки. Очевидно, тому, що дехто не розуміє, що щастя – це не новітня зброя, не захоплені території, не велика армія. Щастя – це коли сміються діти і чисте небо над головою, мир на землі і мир в душі.

 VІІ. Підсумок уроку.

Учитель.   Настав час дати відповідь на проблемне питання уроку.

«Прес»: відповідь на проблемне питання.                   (Слайд 16)                  

- Як ви думаєте, чому ж  діти, яких відтворено в образі Климка, не втратили морально-етичних норм поведінки у суспільстві? Що цим хотів нам сказати автор? Чи можна дати відповідь на це запитання епіграфом до уроку?

«Незакінчене речення»                                                                               (Слайд 17)

1.                 Сьогодні на уроці ми працювали над темою…

2.                 Ми вчилися…

3.                 Г. Тютюнник у своїй повісті дає нам уроки…

4.                 Найголовніші риси характеру Климка…

5.                 Я хотів (ла) мати такого друга, як Климко, тому що…..

VІІІ. Домашнє завдання                                                                            (Слайд 18)

Обов’язково:       Скласти усну характеристику образу Климка.

За бажанням:    1. Написати твір-мініатюру на тему: «Чи потрібні у сучасному світі доброта і милосердя?»

                             2. Скласти діалог на тему: «Зустріч Климка і Михайлика».
Презентація до уроку:
https://docs.google.com/presentation/d/1J6IP7Qz1-skKsCOeEvL_UOkbbcqobexOHItbXo1mxJE/pub?start=false&loop=false&delayms=3000

Урок №___

Тема. Ніна Бічуя. «Шпага Славка Беркути». Роль батьків у вихованні дітей. Образи героїв твору.

Мета: продовжити роботу з повістю Ніни Бічуї; допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст твору, значення морального вибору в житті; показати роль сім’ї у вихованні дитини, навчати аналізувати вчинки персонажів, розвивати навички складання характеристик героїв твору; удосконалювати навички аналізу художнього твору, висловлення своєї думки щодо прочитаного, сприяти розвитку критичного мислення;

 розвивати організаторські здібності, лідерство, пам'ять, логічне мислення, мовлення, уяву, вміння переказувати тексти, необхідність раціоналізаторської і творчої діяльності, створювати ситуації зацікавленості та позитивні емоції по відношенню до навчальної діяльності.

виховувати почуття відповідальності, товариськості, вміння розрізняти добро і зло, почуття гуманізму, милосердя, толерантності у ставленні до інших людей, сприяти естетичному вихованню учнів, формуванню творчої, працелюбної особистості.

Обладнання: підручник, текст повісті, ілюстрації до твору.

Тип уроку: комбінований урок.

Міжпредметні зв’язки: українська мова, психологія, етика

Методи і прийоми: бесіда, «Мозковий штурм», словникова робота, гра «Аукціон», творча робота, робота зі схемою, робота в групах, релаксаційна хвилинка відпочинку, виразне читання, складання діаманти, гронування, розгадування кросворда, робота з хмаринкою слів, хвилинка ономастики, «Незакінчене речення», «Прес», перегляд відеофрагмента, індивідуальна робота.

Виховати людину інтелектуально,

не виховавши її морально, — значить

 вирощувати загрозу для суспільства...

Т. Рузвельт

Хід уроку

І. Організаційний етап

Емоційне налаштування на урок.                                                              Слайд 1                                                                                                                

Учитель.

Нарешті після довгої зими і березневої холоднечі дочекалися ми з вами ласкавого сонця й тепла, які принесла нам весна.

Діти, зверніть увагу на те, що сьогодні за вікном дуже ясно (дуже похмуро). І на уроці ми будемо намагатися підтримувати такий же гарний настрій, який дає нам сонечко (розігнати хмари, щоб наш настрій був яскравим та сонячним). Для цього треба розігнати чорні хмари, які закрили сонечко в нашому класі. І будемо ми це робити своїми гарними знаннями, гарним настроєм та бажанням дізнатися більше нового та цікавого.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

« Мозковий штурм»:

-         Який твір ми зараз вивчаємо?

-         Про що в ньому розповідається?

-         Назвіть головних героїв твору.

Які проблеми порушуються?                                                                          Слайд 2

ІІІ. Оголошення теми уроку, формулювання разом з учнями мети уроку.                                                                 Однією з найважливіших проблем, порушених у творі є проблема виховання дітей у родинах. Сьогодні, продовжуючи роботу над повістю, ми звернемо увагу те, як показує Ніна Бічуя  у повісті роль батьків у вихованні дітей, будемо вдосконалювати вміння характеризувати образи героїв художнього твору.

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

 Матеріал, що ми розглянемо, буде корисним на уроках української та зарубіжної літератури, на контрольній роботі, а також у повсякденному житті ви зможете брати приклад із деяких героїв.

Оголошення епіграфа.                                                                              Слайд 3                                                                                                                             

Проблемне питання:                                                                                  Слайд 4                                                                                                                            

Чого навчає нас повість «Шпага Славка Беркути»?

(Запис у зошити дати, теми уроку)

V. Сприймання нового матеріалу і закріплення вивченого.

Учитель.

Скажіть, що таке аукціон?

Словникова робота (Аукціон, лот)                                                          Слайд 5                                                                                                

Аукціон - це спеціалізований захід, який призначений для публічної закупівлі або продажу певних товарів, цінних паперів, акцій на підприємства та інші об'єкти, творів мистецтва.

Об'єкт, що виставляється для продажу на аукціоні  називається лот;

Гра «Аукціон». Господарем  лота стане той, хто розповість, як пов’язані предмети, зображені на слайді, з героями повісті.                                                                                                                         Слайди 6-11                                                                                               

(ковзани, паяц, шпага, сорока, коні, печери)

Учитель: Головних героїв твору четверо – Славко Беркута, Юлько Ващук, Ліля Теслюк і Стефко Вус. Кожен образ складний і багатогранний.

Бесіда:

- Хто або що найбільше впливає на формування характерів підлітків?

- Що нам відомо про чинники впливу?

Учитель: Роль сім'ї у вихованні дітей – велика відповідальність. Батьки є першими вихователями, які зміцнюють і загартовують організм дитини, розвивають її мову і мислення, волю і почуття, формують її інтереси, прагнення, смаки, здібності, виховують любов до знань, допитливість, спостережливість, працьовитість. Виховання в родинах яких героїв ми бачимо в повісті?    Перегляд відео                 Слайд 12                                                                                                                                                                       

                                                                                                            

-                      Яку родину із твору нагадує вам відео?

Робота в групах.                                                                                 Слайд 13                                                                                               

      У інформаційних пакетах  міститься  інформація, цитати з тексту   про  родини героїв. Ваше  завдання – виробити  практичне  рішення, зробити  висновок, яким є виховання у сім’ях Славка та Юлька.

Індивідуальні завдання:

1.   Анкета  літературного  героя  твору (Славка Беркути)

2.     Складання таблиці «Позитивне та негативне в образі Юлька

 Вирішення  поставленого  завдання.

                     І група.  Виховання  в  родині  Беркут                                                    

    У  родині  Беркут батьки  є справжнім  авторитетом  для  Славка. Вони  підтримують  його. Мати  не  лає  хлопчака, який замість масла  купив  книжку  про  Африку. Батько  радить  йому  знайти  свою  справу. У  цій  родині  життя побудоване на  відповідальності  за  інших. Славко  переживає  за  батька, якого довго не  було  з  польоту. Саме  тоді від  нього  хлопець почув  слова про максимальне  навантаження , які  підтримують його  у  житті. Батько прагне  захистити  сина  у  тяжку  хвилину, але той хоче  відповідати  за  свої вчинки  сам.

-                         У цій  родині  панує  доброзичливість і  любов. Вони  є  критерієм  духовності родини.

-           ІІ група.      Виховання   у  родині  Ващуків

-                     Якою  ж була поведінка  батьків  у  родині  Ващуків? Вони  свого  сина  вважали вихованим і належним  до  певного  кола.  Вони  йому  радили ,  з ким дружити,  а  кого  обминати. Якісь  непрості відносини  в  родині Юлька. Там  кожен  сам  собі, хоча  і  живуть  разом .Батько  може говорити сам  з  собою. Юлька вразила неправда  батька, який видав  чужу  книгу як  свою. Цей  факт  говорить про те  , що  батько може  удавати ,що все  добре, а синові  негарно, що  він  так  зробив. Вони не прагнуть зрозуміти  причину поведінки  сина ,  а  шукають  винних. Саме поодинокість  членів  родини  привела  до  того, що  Юлько  став таким- нечесним  і  боягузом, нездатним  відповідати  за  свої  вчинки. У цій  родині  егоцентризм був  на першому  плані. При такому  вихованні  Юлько  може  стати немічним  калікою. Висновок: їхній син –виховний найкраще, але не має права на вільний розвиток.

-         Учитель.

-                      Отже, дві різних родини, два різних погляди на виховання. У сім’ї Беркут панує взаєморозуміння, доброта, любов, а в сім’ї Ващуків – лицемірство.

-                      Релаксаційна хвилинка відпочинку. ( Звучить приємна спокійна мелодія.)                                                                                                            Слайд 14

-                      Слово вчителя:

-                      Ви втомилися. Тож я пропоную трішки відпочити.

-                      Закрийте очі руками. Пригадайте найприємніші хвилини спілкування з рідними. Хтось нехай згадає, як разом із батьками відпочивав улітку. А у когось була найпрекрасніша у житті риболовля з дідусем. Хтось вирушав разом із бабусею у ліс, щоб назбирати восени грибів. А комусь подобається разом із тітонькою переглядати художні фільми. Чийсь братик чи сестричка радісно біжить зустрічати, коли ви повертаєтеся зі школи.

-                      Нехай такі радісні хвилини спілкування з рідними бувають частіше. Учиться й ви дарувати близьким людям тепло своєї душі. Говоріть рідним та один одному більше приємних слів. Звертайтеся до людей з повагою. Тільки тоді ваше щастя й щастя ваших рідних буде примножуватися.

-                      Відкрийте очі. Подаруйте посмішку один одному. Продовжуймо працювати!

-                      Учитель.

-                      Якими ж є діти в цих родинах Ващуків та Беркут?

-         Читання учнем анкети Славка Беркути.

Ім’я	Славко
Прізвище	Беркута
Вік	Учень 7–8 класу
Місце проживання	Місто Львів
Стосунки з батьками	Добрі, довірливі, співчутливі
Ставлення до друзів	Товариський
Улюблене заняття	Фехтування, спелеологія
Ставлення до природи	Захоплений природою, бачить в усьому таємниці, любить їх відкривати, цікавиться печерами
Дії та вчинки	Знаходить собі заняття, багато займається самореалізацією, страждає через «недовіру» однокласників
Риси характеру	Добрий товариш, знавець природи, борець за правду, готовність долати труднощі
Чим мені  подобається чи не подобається

-                      Учитель.

-                      Ви, мабуть, погодитесь, що образ Юлька є суперечливим. У нього є як позитивні, так і негативні риси.

-                             Читання таблиці «Позитивне й негативне в образі Юлька.

Позитивне	Негативне
• Романтичний • Розумний • Відмінник • Любить батька й маму • Має багату уяву • Гарно малює, особливо коней • Пишається батьком	• Гоноровий • Ображає поранену сороку • Самотній • Гордий • Зарозумілий • Підступний • Не дотримує слова

-  Бесіда:

-  Який  вчинок Юлька можна назвати підлим?

-    У фіналі повісті Юлько зізнається Лілі у скоєному. Якою була причина цього зізнання?

-         Чи має Юлько шанс стати гідним товаришем, людиною?

  Робота в групах                                                           Слайд 15                                                                                                                                                                                                                                         

Як бачимо, Юлько Ващук – дуже самотня людина, хлопцю потрібна товариська допомога.

І. група.  Дайте кілька порад щодо його поведінки? . Потрібно бути:

  хорошим другом;  

  благородним;             любити своїх рідних;

  сміливим;                  визнавати свої помилки;

  пам’ятати про людські цінності.

   ІІ група.               Гра «Мій  герой  навпаки»

   Охарактеризувати  героя,  але  не  таким, яким   Юлько зображений  у  повісті, а  таким,  яким  би  ви  хотіли, щоб  він  був.

    Можливий  варіант: Юлько -  справжній  друг  Славка  Беркути. Він завжди  йому допомагає,  радіє за  його успіхи  і  розділяє  його  невдачі. Юлько  ніколи не  говорить  поза  очі поганого  про Беркуту, розділяє його  думку про  максимальне  навантаження  для  людини.

Бесіда:

-                      Чому Славко і Юлько товаришували в дитинстві, а потім їхні шляхи розійшлися?

-                      Авторка показує, як колишні друзі поступово стають суперниками, ворогами, самі до кінця не усвідомлюючи, які фактори відводять їх один від одного. Напруженим моментом є «дуель» у фехтувальному залі, коли хлопці зважуються відкрито стати до бою. Що ж відбулося?

- За що судили Славка у школі?

- Як поводить себе Славко, дізнавшись про це?

Виразне читання тексту «Суд»

                                                                                                                              

Складання діаманти.                                                                      Слайд 16

               Славко

          Добрий. Чесний

  Бореться, перемагає, допомагає

Поважає батьків, зневажає батьків

   Ображає, прикидається, глузує

     Лицемірний, зарозумілий

                     Юлько

Учитель.

А зараз ми познайомимось ще з одним героєм повісті Ніни Бічуї. Він завітав до нас у гості і розповість вам про себе.                                                

-     Стефко Вус                                                          

-  1.Монолог героя (виступає заздалегідь підготовлений учень).

-       Доброго дня, я Стефко Вус, мені 13 років . Зараз я живу зі своїм батьком у Львові. А раніше я жив у селі межи горами зі своєю улюбленою бабусею Олею та сестричкою Насткою. Як мене любила та жаліла бабуся! Вона називала мене «кукулику мій, сиротя бідне». Це – найщасливіші часи у моєму житті. Я любив сидіти під старенькою співучою липою, спостерігати за бджолами, купатися у холодному потоці гірської річки, ходити з бабою по гриби. А потім баба померла,.. я мовби закам’янів  і відчув себе сиротям. Приїхав за мною та Насткою батько. Від нього тхнуло горілкою, і був він величезний і недобрий. Татова квартира була незатишна і забарложена, їсти було нічого,а батько найчастіше приходив додому п’яний. Гидко мені було з ним, тому я уходив із дому,не ходив до школи,курив. А потім і Настка пішла до школи-інтернату! Зовсім погано стало жити! Погані стосунки із батьком: від нього ані ласки, ані лакоминки,ані поради. Навіть коли тверезий – ніколи не дочекаєшся любові й ласки. Єдиним світлим моментом у моєму житті стала зустріч із старенькою вчителькою Надією Григорівною. Вона назвала мене славним хлопчиком і навіть пригостила борщем. Як давно я не відчував тепла й ласки! З нею мені було так саме добре, як із моєю бабусею Оленою.

-  2. Запитання для бесіди:

-  - Як ставилася до Стефка бабуся? А батько?

-  - Яким був хлопчик, коли жив у селі?

-  Чому хлопець озлобився?

-  - Згадайте епізоди, в яких ми бачимо ніжну й добру душу дитини.

-                      5. Робота з текстом.

-                      Знайдіть у тексті розділів «Стефко Вус», «Кукулику мій гарний», «Стефко вдома», «Сорока з перебитим крилом» рядки, в яких авторка говорить про погляд Стефка.

-                      Колючий погляд спідлоба; в погляді синіх очей мовби аж колючки ховалися; їжакуватий погляд; Стефкова їжакуватість;  Стефко зігрівся, відтеплив увесь, і навіть погляд його вже не такий колючий; «А мене баба кукуликом кликала»,- хотів похвалитися Стефко,але стулив губи,соромився таке говорити,і погляд поколючішав.

-                       Отже, на кого схожий Стефко?

6. Робота над  схемою- конспектом «Образ Стефка».                                                                       Слайд 17

-                      Отже, маленький Стефко нагадує нам їжачка, який виставив свої колючки, захищаючись від зовнішнього світу. Озлобленість – це його захист від жорстокості. Як живе хлопчик? Що доброго він бачить? Батько – п’яниця, який то гримає на дітей,то істерично кається перед ними; убоге голодне життя; погана компанія – ось,що його оточує. Стефко самотній, закритий від усіх,навіть від рідної сестри. А в душі хлопчик добрий та лагідний, у своєму серці він завжди буде пам’ятати рідну люблячу бабусю, село, де пройшли щасливі роки.

-                      «Прес»:                                                                                             

-                      Яким може бути майбутнє хлопця?                                          Слайд 18

-                      Отже, Ніна Бічуя  у повісті показує три різні родини і три різні погляди на виховання дітей. Яка з родин вам подобається найбільше?

-         Яких помилок припустилися дорослі, рідні наших героїв- підлітків? Зробіть висновок.

Тато Юлька	Тато Юлька любить своє місто, захоплений його давньою історією, написав навіть книжку. Але в ній використав без дозволу чужі матеріали, відкриття, видаючи їх за свої знахідки
Батько Стефка	Не дбав про родину, пиячив, діти залишилися бездоглядні
Висновок. Дітям було соромно за дорослих. Вони розчаровані. Юлько та Стефко навіть стали злими в ставленні до інших

Отже, Ніна  Бічуя доводить: жоден із батьківських уроків даремно не минає. Усі вони залишають свій відбиток у душі дитини.

1.      Матеріал, з якого була зроблена балерина, подарована Юльком (Бурштин) 2.      Роль, яку виконувала Лілі у виставі (Маша). 3.      Ім`я героя, що прочитав вірш Лілі (Юлько). 4.      Назва вистави, у якій брала участь Лілі («Щелкунчик»). 5.      Що подарував 7-Б Лілі на прем`єрі вистави? (Букет). Слово у виділеному рядку – «балет».

Розгадування кросворда 

                                                      Слайд 19                                                     1.      Матеріал, з якого була зроблена балерина, подарована Юльком (Бурштин)

2.      Роль, яку виконувала Лілі у виставі (Маша).

3.      Ім`я героя, що прочитав вірш Лілі (Юлько).

4.      Назва вистави, у якій брала участь Лілі («Щелкунчик»).

5.      Що подарував 7-Б Лілі на прем`єрі вистави?

(Букет).

Слово у виділеному рядку – «балет».                                                                                                                                     

				Б	у	р	ш	т	и	н
			м	А	ш	А
			Ю	Л	ь	к	о
			щ	Е	л	к	у	н	ч	и	к
б	у	к	е	Т

-         Кого з героїв стосується слово у виділеному рядку?

Бесіда .

-  Чому Лілі була «незвичайною дівчинкою»?

-  Як дівчина ставиться до Юлька? Чим він їй подобається?

-  Які стосунки у Лілі зі Славком?

-  Яким другом є Лілі?

-  Пригадайте той факт, коли Лілі Теслюк почувала себе справжньою Попелюшкою? Як це характеризує дівчинку?

-  Лілі була свідком двобою у фехтувальній залі. Що сказала дівчина Юлькові, коли той лежав дома?

-  Чому 7-Б збунтувався проти суду над Славком? Хто був ініціатором бунту?

-  Як Лілі допомогла Славкові? -  




                                           

Робота  із хмаринкою слів.                                         Слайд   20

 Виписати риси, характерні для Лілі.

(доброзичливість, толерантність; гарний товариш, лідер класу; цікавий співрозмовник; справедливість, чесність, критичне мислення; творчість, мистецтво; вірність у дружбі; допитливість, пошуки правди; правильне виховання в сім’ї)                                                                          

Хвилинка ономастики                                                    Слайд 21                                                                                                                                      

1.Славко.

Значення імені Ярослав – той, що славить Ярилові; яскрава слава; славний і сильний. Це справжнє княже ім’я.

Походження імені Ярослава стародавнє слов’янське, від слів “яр” (ярий) і “слав” (слава).

Ярослав талановитий, честолюбний і індивідуальний. Людина захоплива, пристрасна, пізнає себе все життя. У компанії Ярослав у центрі бесіди, завжди привертає до себе увагу. У нього дуже хороші манери, грамотна мова.

2.Юлько.

Позитивні риси імені: Юліан відрізняється вишуканістю, елегантністю, незалежністю. Важливі рішення він намагається приймати самостійно, без тиску з боку інших людей. Вже в дитячому віці він не терпить рад та втручання батьків у свої справи.

Негативні риси імені: Часом Юліан не може уникнути пригніченого настрою або епізодів депресії з нападами сумнівів у своїх можливостях.

Психологія імені: За вдачею Юліан прагне до людей, йому потрібна велика любов, визнання, поклоніння. Однак у виборі друзів і приятелів Юліан настільки критичний, що часто упускає свій шанс.

Юлій не позбавлений творчого начала, який зможе реалізувати в мистецтві, естетики, кулінарії, також йому підійдуть професії, що вимагають точності, ретельності.

Стефко (Степан)

Історичне походження імені Степан: латинське ім'я, що означає «вінок, вінець».

Позитивні риси імені: оптимізм, тонке почуття гумору, усмішливість, рухливість, відхідливість, простота в спілкуванні. Степан швидко забуває образу, не таїть зла, не замислює помсти.

Лілі -Історичне походження імені Лілія: латинське ім'я, що означає «лілія».

Позитивні риси імені: Лілія чарівна, дисциплінована. Вона любить мріяти, фантазувати, часто розмірковує про сенс життя, смерті. Відрізняється дипломатичністю і умінням розуміти людей.

Негативні риси імені: Лілію псує песимізм, повільність, боягузтво. Вона буває невпевненою в собі, в своїх справах, в близьких, може втрачати інтерес, якщо відносини набувають буденність.

Психологія імені: Лілія прагне підтримувати з усіма гарні відносини. Вона добра і чуйна, але не дозволяє користуватися своїм розташуванням тим, хто їй не подобається. Вона не любить грубих жартів, порожнього сміху, необов'язкових та брехливих людей.

Учитель. – Чи випадково автор вибирає саме ці імена? Доведіть свою думку.(«Прес»)

-         VІ. Підсумки уроку.

-         Відповідь на проблемне питання                      Слайд   22                                                                                                        

 «Незакінчене речення:                              Слайд 23           

                                                                                                      

-         На уроці ми говорили про…

-         На формування характеру дитини величезний вплив мають …

-         Найбільше мені сподобався образ…

-         Задуматися про своє життя, родину мене спонукав…

-         Мені не сподобався…

-         Цей образ змусив замислитись над тим…

-         VІІ. Оголошення домашнього завдання:                        Слайд 24                          

-         1. Для всіх: скласти усну характеристику образів повісті.                                                                                          

-         2. На вибір:

      - Написати листа одному з героїв.

              -Скласти та записати «Поради батькам Юлька та Стефка щодо виховання дітей».