Виховні заходи

Тема. ЛІТЕРАТУРНА ГРА   «ІДУ З ДИТИНСТВА ДО ТАРАСА».

Мета: розширити знання учнів про життя і творчість Т. Г. Шевченка, ознайомити із науковими творами про поета, зацікавити його живописною та поетичною творчістю; виховувати повагу до основоположника нової української літератури, його творчості, любов до рідної землі, народу, мови, культури; розвивати логічне мислення , пам’ять, творчу уяву, мовлення.

Обладнання: мультимедійний проектор, презентація «Літературна гра», репродукції картин Т. Шевченка, вислови, портрет поета, роздатковий матеріал,

Хід виховного заходу

Звучить мелодія пісні про Т. Шевченка                                                     (Слайд 1)

1 ведучий

                 В дні перемог і в дні поразок,
                  В щасливі дні і в дні сумні
                  Іду з дитинства до Тараса,
                  Несу думки свої сумні.
Іду крізь свята і крізь будні,
Крізь глум юрби і суєту,
Ні, не в минуле, а в майбутнє,
 До тебе я, Тарасе, йду.                                                                  

2 ведучий

               Коли в душі моїй тривога,
                Коли в душі пекельний щем,
                Іду до нього, до живого,
                У Всесвіт віршів і поем.
                 І в дощ, і в сніг карбую кроки
                 І чую, дивлячись в блакить:
                Реве та стогне Дніпр широкий,
                Щоб розбудити всіх, хто спить.   

Учитель.                                                                                          (Слайд 2)

Щороку на початку березня ми проводимо Шевченківські свята. Аби вшанувати не просто пам’ять геніального поета, а й відчути серцем його слово, повірити йому. А в цьому році, 9 березня, як ви знаєте, виповнилося 200 років з дня народження нашого великого Кобзаря. Наш сьогоднішній захід, присвячений Т. Г. Шевченку, має назву «Іду з дитинства до Тараса». Бо справді, з народженням Тараса на небосхилі нашої літератури, нашої культури зійшла яскрава зоря, яка освітила своїм сяйвом, зігріла своїм теплом всю Україну, весь український народ.

1 ведучий. Тарас Шевченко. З цим іменем сьогодні на планеті ідентифікується Україна та українці. І хто б  не був, де б не жив, той, хто перечитає "Кобзаря", не зможе уявити своєї долі без Шевченка.

2 ведучий. Пізнавати Шевченка - це пізнавати історію, доходити до найостаннішого кола українського пекла, опускатися в огидні ями національного розбрату, малоросійського плебейст­ва, всього того, що доводиться викорчовувати і випалювати словом Шевченка.

1 ведучий. Пізнавати Шевченка - це мучитися, страждати від того, що нашу предковічну землю позбавили спокою сусіди-нероби. Пізнавати Шевченка - це терзатися думкою, що міг би дати такий талановитий і працьовитий народ, якби був від запро­вадження кириличного письма самостійним.

2 ведучий. Пізнавати Шевченка - це працювати до сьомого поту й наближатися до торжества добра над злом, очиститися духов­но й морально.

Думаймо про Шевченка, живімо Шевченком, продовжуймо його безсмертя в собі та в дітях наших.         

1ведучий   Я не один іду до нього,
Ідуть до нього тисячі,
Неначе грішники до Бога,
Свої печалі несучи.

2 ведучий  І доки в римах « Заповіту»
          Вогонь поезії не згас,
          Іду з дитинства до Тараса
          Шляхами, що пройшов Тарас

Учитель.                                                                                         

Пройдемо й ми шляхами Тараса, взявши участь у літературній грі ерудитів, показавши свої знання життя і творчості великого поета і художника.

У грі беруть участь дві команди учнів 9 класу та глядачі-вболівальники. А  визначити  переможців допоможе  журі  у складі …

1 ведучий                                                                                              (Слайд 3)

Починаємо гру із представлення команд. Команда «Неофіти», команда  «Тарасові діти».

Отже, умови 1раунду.                                                                   (Слайди 4-14)

Кожній команді пропонується по 6 запитань. Кожне із них має чотири варіанти відповідей, вибрати ж треба одну, правильну, за яку команда отримає 1 бал.

Починає команда « Неофіти».

1. Тарас Григорович Шевченко народився:

2. В якому віці Шевченко залишився круглим сиротою?

3. Якого року Шевченка було викуплено з кріпацтва?

4. Коли видана перша збірка Т .Шевченка? Як вона називалась?

5. Скільки творів увійшло до І видання «Кобзаря» ?

Продовжує команда «Тарасові діти».

1. Який твір Шевченка відкриває перше видання «Кобзаря»?

2. Хто з відомих художників намалював портрет Жуковського, щоб викупити Шевченка з кріпацтва?

3. Які нагороди отримав Шевченко, навчаючись в Академії мистецтв?

4. Яку назву має серія картин, намальованих після подорожі Тараса в Україну?

5. Авторське жанрове визначення твору «Сон» Шевченка.

1 ведучий.

А зараз 2 раунд нашої гри.                                                        (Слайди 15-46)

Умови 2 раунду.  Кожній команді пропонуються  запитання різних категорій, що стосуються життя і творчості Тараса Григоровича. Капітани по черзі обирають категорію, команди дають відповіді на 5 питань із цієї категорії, які оцінюються від 1 до 5 балів. Починає команда «Тарасові діти». Яку категорію ви обираєте?           Категорію обирає капітан команди «Неофіти».

2 ведучий                                                                                    (Слайди 47-49)

На вірші Шевченка створено багато улюблених в народі пісень.

До вашої уваги 3 раунд  « Музичний» 

Ви прослухаєте  мелодії пісень  за поезіями  Т. Шевченка. Потрібно дати  відповідь на запитання: що це  за  вірш?  (Кожна правильна  відповідь – 1 бал). Мелодія для команди «Неофіти». А зараз мелодія для команди «Тарасові діти».

1 ведучий                                                                                            (Слайд 50)

А зараз продовжимо гру. Умови 4 раунду. Команди за три хвилини повинні написати, які події в житті Шевченка відбулися у вказані роки. А поки вони працюватимуть, ми проведемо гру із уболівальниками, які дадуть відповіді на питання, що стосуються життя і творчості Т. Шевченка. Їх правильні відповіді принесуть додаткові бали командам.

Гра з уболівальниками:

1. Звідки походить прізвище Шевченко? (Дід за ремеслом був швець)

2. Назвіть прізвище пана, у якого Шевченко був козачком (Енгельгардт).

3. Назвіть подругу дитинства Т. Шевченка (Оксана Коваленко).

4. Хто був першим учителем малювання у Т. Шевченка? (Майстер Ширяєв)

5. Річка, біля якої похований поет. (Дніпро)

6. Скількома мовами перекладено «Заповіт»? (100)

7. У якій поемі Т.Шевченка найбільш гостро висміяно царя і царицю? «Сон»

8. Коли Шевченко був викуплений із кріпацтва? (25 квітня 1838 року)

9. Чому ім’я Катерина було подвійно дороге поетові?

(Бо це ім’я його матері і старшої сестри)

10. Яку освіту здобув Т. Шевченко?

(Закінчив Петербурзьку Академію художеств)

11. Певний час гімном України вважався один із віршів Шевченка. Що це за вірш? («Заповіт»).

12.До претендентки на яку роль Т. Г. Шевченко ставив такі вимоги: «Тільки українка, не панського роду, сирота і наймичка»? (До дружини)

13. Геніальний російський актор, товариш Шевченка (М. Щепкін).

14. Який твір Т. Шевченка вперше екранізовано? («Катерина»)

Капітани здають листочки із відповідями журі. До вашої уваги на слайді правильні відповіді.                                                                                     (Слайд 51)

2 ведучий.                                                                                          (Слайд 52)

Вірші Шевченка дуже живописні. Видатні українські художники ілюстрували «Кобзар». Найвідомішими є ілюстрації народного художника України Василя Касіяна. Та не забуваймо, що сам Шевченко був талановитим художником. Ще в дитинстві прокинувся у Тараса цей хист, привів його в Академію художеств. Живописна спадщина Шевченка налічує близько 1200 робіт (олійні картини, акварелі, сепії, офорти, малюнки). За півроку до смерті Тарас Григорович отримав звання академіка гравюри.  Наступний 5 раунд  називається «Склади  картину»:

Кожна команда   отримує  одну  репродукцію  картини  Шевченка, яка  розрізана  на    квадрати. Завдання для гравців – скласти  картину  і  визначити  її  назву. Кількість  балів  –  5, якщо завдання  буде  виконано  правильно. Капітани, оберіть конверти.

Демонструється відео про Шевченка-художника.                       (Слайд 53)

Підсумки конкурсу                                                                             (Слайд 54)

1 ведучий            

6 раунд «Відгадай за підказкою»                                                      (Слайд 55)

Я зачитаю чотириступеневі запитання. Завдання гравців – відгадати назву твору, скориставшись найменшою кількістю підказок:  1 підказка – 4 бали, 2 підказки – 3 бали, 3 підказки – 2 бали, 4 підказки  – 1 бал.

Команда «Тарасові діти»                                                                   (Слайд 56)

1. Епіграф до твору взято з біблійної книги пророка Єремії.

2. Твір викриває хижість і облудність колоніальної політики Росії.

3. У творі використано образ Прометея як символ нескореності, боротьби, протистояння злу.

4. Афористичні вислови:

Не вмирає душа наша,

Не вмирає воля.

Борітеся – поборете,

Вам Бог помагає:

За вас правда, за вас слава

І воля святая!

Команда «Неофіти»                                                                            (Слайд 57)

1. Твір присвячено російському поетові Василеві Жуковському.

2. Цю поему названо ім’ям головної героїні.

3. Афористичні вислови:

Світ, бачся, широкий,

Та нема де прихилитись

В світі одиноким.

Єсть на світі доля,

А хто її знає?

Єсть на світі воля,

А хто її має?

4. Рядки з твору:

Де ж ті люде, де ж ті добрі,

Що серце збиралось.

З  ними жити, їх любити?

Пропали, пропали!

2 ведучий                                                                                           (Слайд 58)

         Вивчаючи творчість Кобзаря, ми з вами зіштовхнулися з великою кількістю творів. Їх кількість незлічена. Долі персонажів творів Шевченка  вражають, їх почуття, їх вчинки здатні зачепити найтонші струни наших сердець. Тож давайте зараз й спробуємо відгадати їх за цитатою.

 Отже, наступний 7 раунд – «НЛО» – невпізнаний літературний об’єкт. Капітани команд отримають надруковані уривки із творів Шевченка, але із пропущеними словами. Учасникам необхідно «реставрувати» текст, відновивши відсутні слова.          Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал, максимально команди можуть отримати 5 балів. (Якщо усе відтворено правильно).

Поки команди працюють, гра для уболівальників «Літературна з’єдналка». 

                                                                                                    (Слайд 59)

         Склавши імена і прізвища, ви отримаєте назву твору Т. Шевченка:

1. Тарас                                            О   Глібов

2. Олександр                                    Р     Толстой

3. Леся                                              А     Пушкін

4. Іван                                               А     Франко

5. Лев                                                Н      Шевченко

6. Ліна                                              Т       Гоголь

7. Микола                                                  С    Костенко

8. Леонід                                                    З    Українка

9. Джек                                                       О    Лінгренд

10. Астрід                                                  Л    Тичина

11. Павло                                                   Д     Лондон

12. Сергій                                                  Я     Єсенін

1н  2а  3з  4а  5р  6с  7т  8о  9д  10 о  11л  12я

         Підсумки 7 раунду                                                                              (Слайд 60)

         1 ведучий                                                                                      (Слайд 61-67)

А зараз останній наш раунд – конкурс капітанів. Потрібно з’ясувати, про які події з життя Т. Шевченка йдеться у поданій на слайдах інформації.

По черзі капітани відповідають, пояснюють свою думку.

1.     Команда  «Неофіти».  Небезпека, корисні копалини, море, художник, плавання, острови.

2.     Команда «Тарасові діти».  Катря, Оксанка, дяк, залізні стовпи, чумаки.

3.     Команда«Неофіти».   Є. Гребінка, травень, Качанівка, Яготин, Запорозька Січ, Кирилівка, Київ.

4.     Команда «Тарасові діти».  Квітень, Дніпро, переправа, «Сон», граф Орлов, ІІІ відділ.

5.     Команда «Неофіти».  Муштра, цинга, ревматизм, 10 років, клімат, доноси.

6.     Команда «Тарасові діти».  24 роки, 25 квітня, Літній сад, 1838 рік, Карл Брюллов, 1840, «Кобзар».

А зараз настав час підведення підсумків.                                                   (Слайд 68)

Поки журі підраховує бали, подивіться відео.

Слово надається журі.                                    

2-й ведучий.       Шевченко — це наша душа, наша мудрість, це наша сила, які б нещастя й муки не випадали на долю нашого народу, він вистоїть, якщо буде

з нами Тарас Шевченко, його заповіт.

1-й ведучий.

Минатимуть роки, спливатимуть віки, а Тарас Шевченко залишатиметься у пам’яті нащадків, бо є й буде Україна, і народ український, який пам’ятає його заповітні слова:            І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.

2-й ведучий.

Нехай же в кожній хаті на чільному місці лежить «Кобзар», хай у кожній світлиці заквітне портрет Шевченка, щоб слово Тарасове світило старому і малому, щоб слово його незабуте і нині, вічно ходило по Україні. Та освятиться душа наша великою мудрістю безсмертного генія великого народу!

1 ведучий.

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття.

І голос твій нам душі окриля.

Встає в новій красі, забувши лихоліття,

Твоя, Тарасе, звільнена земля.

 2 ведучий

У росяні вінки заплетені суцвіття

До ніг тобі, титане, кладемо.

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

Тебе своїм сучасником звемо.

Шкала  оцінювання

Тури	Оцінка
1тур – « Хто  швидше?»	1 бал за кожну  правильну  відповідь.
2тур – « Чи  знаєш  ти  поезію?»	1 бал за кожну  правильну  відповідь
3  тур –           «Автопортрет»	1 бал за кожну  правильну  відповідь
4тур – «Склади  картину»	5 балів
5 тур – « Театр  одного  актора»	1 бал – правильність,     1  бал – виразність  читання  поезії
6 тур –                    « Літературна скарбниця»	1 бал за кожну  правильну  відповідь
7 тур – «Музичне  запитання»	2 балів – за кожну  правильну  відповідь,    3 бала – зазначення  автора музики.
8 тур –                     « Мікрофон»	1 бал за  участь  у           « Мікрофоні»

Презентація до заходу:

https://docs.google.com/presentation/d/1ZcoEq0czXZBeG-CKM0k-JjCqqrFesSIgbR6-bxashDs/edit?

usp=sharing

ТЕМА. МИ ЧУЄМО ТЕБЕ, КОБЗАРЮ, КРІЗЬ СТОЛІТТЯ.

                              В.Симоненко

 Мета уроку: показати значимість постаті Кобзаря для всього людства, розкрити велич його таланту, визначити роль Шевченка в літературі  та культурі українського народу, виховувати почуття

національної гідності, патріотизму, гордості за великого поета-земляка, прищеплювати любов до Шевченкового слова.

            Обладнання: портрет Шевченка в рушнику, вислови про Т.Г.Шевченка, його вислови, відеофільм, мультимедійна презентація, відео- та аудіозаписи.

Перебіг уроку.

1.Звучить мелодія пісні «Реве та стогне Дніпр широкий», на фоні музики учениця читає вступний уривок із поеми «Причинна» .

Учитель. 

Цими словами з балади «Причинна» починається  перша  сторінка «Кобзаря» Т.Шевченка. З них починається і сам Шевченко як поет. Ці рядки стали улюбленою народною піснею, символом нашої України в усьому світі. Але по-особливому сприйматиме їх світ у березні 2014 року, коли відзначатиме 200-річчя від дня народження геніального поета, видатного художника Тараса Григоровича Шевченка. Тож наш урок пам’яті  ми й присвячуємо Тарасу Шевченку, Великому Кобзарю, національному пророку, захиснику всіх  знедолених, нашому поводирю крутими дорогами становлення української державності.

Учень 1.

         Слова любові, пошани, вдячності  наповнюють серця людей усього світу, бо Шевченко – не тільки наш поет, він належить усім народам. Його знають і цінують на всій планеті. По ньому пізнають нас, українців.  Особливою гордістю проймаються наші серця, адже  для нас Шевченко не просто геніальний поет, він – наш земляк, а ми – його нащадки.

 Учень2

         Він наша совість, наш порадник, наша найбільша правда. Ми вчимося в нього мудрості, любові до рідного краю і  народу, його мови, навчаємося бути чесними й справедливими, гуманними й порядними, працювати на благо України.

         Т.Г.Шевченко був, є і завжди буде для всіх нас взірцем, а його «Кобзар» - це і буквар, і пісенник, і підручник з історії України, і енциклопедія, і посібник з етики й народознавства.

        Учень 3 читає вірш А.Камінчука «Кобзар».

                    У вікні – любисток, на підлозі м’ята,

                        В золотій оправі книга серед книг.

                        Наче щедре сонце поселилось в хаті,

                        Як велике щастя стало на поріг.

                        Мудра, світла книга, то «Кобзар» Тараса,

                        На столі, як свято, білий коровай.

                        І пішло повір’я з дідівського часу,

                        Як «Кобзар» у хаті – буде щастя, знай.

                        …Ти пройди по селах рідної Вкраїни:

                        В кожній хаті – книга, на стіні – портрет.

                        В рушнику розшитім, квітчаний в калині,

                        Бо в святій пошані у  людей поет.

                       

                        То співець – предтеча, наш Кобзар Шевченко,

                        Знають його люди і широкий світ.

                        Внук Дніпра-Славути, син Вкраїни-неньки,

                        Він живе в народі, як і «Заповіт».

Учень 4

З появою «Кобзаря» наша література поповнилася ліричними та епічними віршами, громадянськими та інтимними творами, романтичними баладами і різними видами поем, поетичними памфлетами-інвективами, пейзажними зарисовками, посланнями та переспівами. У «Кобзарі» зображені минуле й сучасне українського народу, його історія та географія, побут і мораль. «Кобзар» - це енциклопедія народного життя, а його автор – народний поет. У невеликих за обсягом творах Т.Шевченко зумів охопити питання, що хвилювали всі народи.

Учень 5

Учень 6

Шевченко – «це голос душі українського народу, його крик, сльоза, стогін і разом з тим поклик гніву» Увібравши в себе душу народу, його духовну велич і красу, продовжуючи справу, розпочату Котляревським, великий Кобзар підніс цю красу народну на найбільшу височінь.

Не дивно, що твори Кобзаря перекладені всіма слов’янськими мовами, а також грузинською, вірменською, казахською, узбекською, німецькою, англійською, французькою, японською, в’єтнамською та багатьма  іншими мовами.

Учень 7

Учень 8

Я знову повертаюся до нього,
Читаю, перечитую «Кобзар»,
Ні! Україна не була убога -
Поклав ти серце на її вівтар!
Нове життя ти дав батьківський мові,
Ти віщі думи в пісню перелив,
Де запеклась дума твоя в слові,
Страждав ненавидів і жив.

Учень 9-10

Учень11 

Тарас Шевченко був людиною багатогранних уподобань. Він знав російську й польську мови, вільно читав твори, написані  цими мовами,  відвідував театр, оперу, вивчав французьку мову, дуже багато читав,  прекрасно малював.

Учитель. 

Про життєвий шлях поета ви вже знаєте багато, бо знайомилися із його біографією впродовж усього шкільного курсу.

      Але ми не перестаємо дивуватися, вражатися, якою тяжкою була доля в поета. Прожив 47 років. З них 24  був кріпаком, 9 – вільним,  10  карався на засланнях, а решту три з половиною провів під поліцейським наглядом. Працював тяжко, страждав важко, щастя зазнав мало.

Учень 12

Дитинство Тараса - кріпака було сумним: раннє сирітство (у 12 років залишився повним сиротою), козачкування в пана Енгельгардта, голодування і знущання. Та, попри нужду і страждання, юнак був цілеспрямованим, мав велике терпіння, дуже багато працював над собою заради досягнення поставленої мети. Криниця його душі не зміліла, а навпаки наповнилася ще більшою любов’ю і співчуттям до простих людей. Це чи не найбільший урок для всіх нас, який ми черпаємо із життя і творів Т.Шевченка.

Учень 13

      Докорінно змінилося його життя, коли переїхав із паном у Вільно, а потім у  Петербург. Зустріч із художником-земляком Іваном Сошенком  стала знаковою: Тарас був  викуплений із кріпацтва.

       Це були найщасливіші роки його життя: успішне навчання в Академії мистецтв, неабиякі успіхи в малярстві (три срібні медалі за його малюнки), вихід «Кобзаря», створення альбому «Живописна Україна», поїздка (після 14 років проживання в Петербурзі) на Україну, злет поетичної творчості – рукописна  збірка «Три літа», участь у Кирило-Мефодіївському товаристві.

Учень 14.   

 З великою надією і мріями повертався поет у Петербург з України. Та його планам і задумам не судилося здійснитися: поета заарештували, кілька місяців він пробув у казематі третього відділу жандармерії, а потім його відправили в далеку Орську фортецю на заслання, там він пробув три роки, брав участь в експедиції на Аральське море, писав, читав, малював. Найтяжчим були останні сім років, коли Шевченко перебував у Новопетровському  форті на півострові  Мангишлак. Там на його уста була накладена печать мовчання.

            Після звільнення із заслання Шевченко записав у «Щоденнику»: «Мені здається, що я і нині точнісінько такий самий, яким був 10 літ назад. У моєму внутрішньому світі не перемінилася ні єдина риса. Добре це чи погано? Добре… ».

            Це ще один урок для всіх українців: у найтяжчих обставинах Тарас Шевченко не втрачав віри, був несхибним і вільнолюбивим, ніякі випробування не змогли зломити його стійкості у виборі життєвої позиції, його переконаності.

Учень 15. 

Останні роки життя поета були  нелегкими. Нагляд поліції після повернення із заслання, постійні хвороби, невлаштованість  особистого життя  підірвали здоров’я Тараса Григоровича. Але все це не виснажило таланту поета, не погасило любові до людей.

Після смерті Тарас Григорович  Шевченко був похований у Петербурзі на Смоленському цвинтарі. Згодом його перепоховали на Чернечій горі в Каневі.

Учень 16

Як і заповідав поет, його поховано над Дніпром, на високій горі, яку в народі називають Тарасовою.

Здалека з лівого берега Дніпра видно вкриту деревами гору-могилу. Її бачать усі, хто пливе повз Канів Дніпром. Мільйони українців з півдня і півночі, із заходу і сходу пливуть сюди. Це святе місце національної прощі, яке вибрав сам поет серед мальовничих дніпровських гір.

Учень 17

Учень 18

Учень19

        Рідна черкаська земля прийняла поета-страждальця у своє лоно навічно.

        Сьогодні Тарасова  гора, за висловом Олеся Гончара, стала «духовною вершиною нашого народу, що світить усій Україні»..

Учень 20

1.Над крутими Дніпра берегами,

Де схилилась Чернеча гора,

Де Дніпро розмовляє з вітрами,

Там могила співця – Кобзаря.

.А до неї що час безупинно

Люди  йдуть із любов’ю в серцях,

 І летить, наче ключ журавлиний,

Вільна пісня поета-співця.

Учень21

Чернечу гору зеленить трава,

І оживає Канівська могила…

Безсила смерть, коли живуть слова

І вічно житиме його поезій сила.

Учитель Всі Ви знаєте Шевченка як великого співця, захисника знедолених. А чи знаєте Ви, що поет мав прекрасний голос, з великим інтересом слухав думи і пісні у виконанні ліриків та кобзарів. Поет записував народні пісні і, маючи непоганий голос, сам добре виконував їх.
 

Учень 22.

Шевченка справедливо називають поетом слова, пензля й співу. Під впливом його живописного слова в нашій уяві постають яскраві картини, образи, а саме слово звучить, як пісня. На тексти й мотиви «Кобзаря» сотні композиторів світу створили близько 500 творів.

Учень 23

- На вірші Шевченка створено багато улюблених в народі пісень. Це «Реве та стогне Дніпр широкий», в основу якої лягли перші рядки балади «Причинна». Це «Заповіт», музику до якого писало багато композиторів, але найвідомішою стала мелодія полтавського вчителя Георгія Гладкого, яку ми співаємо й зараз, вважаємо народною піснею. Це «Думи мої…», музику до якої створив народ. Це «Садок вишневий», «Зоре моя вечірняя» та безліч інших. Зараз для вас прозвучить запис пісні «Зоре моя вечірняя…»

-Відео (Зоре моя вечірняя»)

Учень 24

Шевченко думами своїми

Надію в нас колись вселяв,

Що буде наша Україна

Цвісти серед усіх держав.

Він бачив в мріях Батьківщину

Багату щедрості й добра,

Що нам палку дає надію

На кращий час і майбуття.

Були тортури та невдачі

У долі нашого митця,

Але він світ тяжкий той бачив

У своїх творах до кінця.

Учень 25

Учень 26

Вірші Шевченка дуже живописні. Видатні українські художники ілюстрували «Кобзар». Найвідомішими є ілюстрації народного художника України Василя Касіяна. Та не забуваймо, що сам Шевченко був талановитим художником. Ще в дитинстві прокинувся у Тараса цей хист, привів його в Академію художеств. Живописна спадщина Шевченка налічує близько 1200 робіт (олійні картини, акварелі, сепії, офорти, малюнки ). Улюблені пейзажні мотиви Шевченка-художника – зображення мальовничих куточків сіл, берегів тихих річок, ставків.

За півроку до смерті Тарас Григорович отримав звання академіка гравюри. До вашої уваги відео про Шевченка-художника.

-          Відео «Шевченко-художник»

-          Учень 27. 

Шевченко й Україна -  невіддільні одне від одного.  Нею він жив повсякчас, її вимріював, леліяв, за неї страждав, розплачувався казематом і засланням, гартуючи її міць, утверджуючи в ній прагнення до волі. Україна для Шевченка – це, насамперед, Черкащина, край, де він народився, де пройшли  його роки юності, куди він завжди линув душею. Але особливе  місце  в  житті  і  діяльності  Т.Г. займає  Полтавщина.  Ще  в  Петербурзі  30 – поч.40  років  19  століття  до  кола  його  близьких  знайомих  входили  полтавці: письменник  Євген  Гребінка,  художник  Мокрицький,  конференц-секретар  Академії  мистецтв  Григорович.  Вони  багато  зробили  для  викупу  поета  з  кріпацтва,  а   Гребінка  разом  з  полтавцем  Мартосом  домоглися  у  цензури  на вихід  у  світ  ,,Кобзаря”.

Учень 28. 

Загалом  на  Полтавщині  поет  бував  тричі:

                1). 1843 – 1844

                2). 1845 – 1846

                3). 1859

Відвідав  близько  50  населених  пунктів

Учень 29

       На  волелюбних  полтавських  шляхах  поет  гартував  своє  слово,  вбирав  у  поетичну  душу  страждання  і  муки  кріпаків,  наснажував  їх  вогнистою  ненавистю  до  розпинателів  народних.

На Полтавщині Тарас Григорович написав чимало творів і намалював не одну картину. Наприклад, у повісті«Близнята» Полтава згадується близько 30 разів. Саме на Полтавщині відбувається дія поеми «Наймичка», написані поеми і вірші «Сліпий», «Великий льох», «Холодний Яр», «Псалми Давидові», «Минають дні, минають ночі», «Маленькій Мар'яні». Саме на Полтавщині був написаний відомий у всьому світі «Заповіт».

Учень 30 

 Полтавці  свято  бережуть  пам’ять  про  великого  поета.

6  травня  1861  року  в  місті  на  пам’ять  про  Шевченка  посаджено  дуб,  який  обгороджений  штахетником.  А  на  мідній  дощечці  вирізані  рядки:  ,,Твоя  дума,  твоя  пісня  не  вмре,  не  загине”.

У  багатьох  селах,  де  перебував  поет,  споруджено  пам’ятники,  встановлено  меморіальні  дошки.

12  березня  1926  року  на  багатолюдному  мітингу  в  Полтаві  було  урочисто  відкрито пам’ятник  Кобзарю  (скульптор  Кавалерідзе). У  погляді  поета – незламна  сила,  духовна  енергія,  рвучкий  порив  до  тих  часів,  коли  ,,буде  син,  і  буде  мати,  і  будуть  люди  на  землі”.  

Учень 31

Учень 32. Тарас Шевченко. З цим іменем сьогодні на планеті ідентифікується Україна та українці. І хто б  не був, де б не жив, той, хто перечитає "Кобзаря", не зможе уявити своєї долі без Шевченка.

Учень 33.. Той, хто крізь алмазну грань Кобзаревого слова гляне у світ, уже ніколи не спиниться в дорозі до ідеалу - істинного братерства між людьми і народами. Шевченко належить до найулюбленіших поетів світу - від Біловежі до Гімалаїв, від Сицилії до Японії.

Т.Г.Шевченко силою  свого полум’яного й мистецького слова, силою загальнолюдської правди переступив кордони рідної й дорогої України. Його твори  відразу  пробили  мур байдужості та ворожості до українського слова, піднесли нашу мову й літературу на нечувану височінь.

Учень 34

. Він не мужик, хоч з мужиків,

Вдивляйтеся в автопортрети!

Широкий розмах чорних брів,

Чоло художника й поета.

Інтелігентних скільки рис!

Ще молодість у бакенбардах.

Його увічнити  взялись

Минулі і майбутні барди,

А він себе залишив нам

Таким, як був, до чого прагнув.

Це не образа мужикам,

Це ще одна про нього правда.     

Учень 35                                             

Із 1918р. вшанування пам’яті великого Кобзаря стало в нашій країні щорічним і всенародним.

Починаючи з 1962 року, щорічно присуджується Державна премія України ім.Т.Шевченка в галузі літератури і мистецтва. За цей час почесного звання шевченківського лауреата удостоєні П.Тичина, Олесь Гончар, Г.Тютюнник, Ліна Костенко

Учень 36

Ми є нащадки славного Тараса.

Його терни торкнулись й наших тіл.

Народ возвести в націю — не в расу

Огненним словом велетень хотів.

Встеляймо кручу пам’яті щоденно

Освяченими вітами верби.

Держава наша буде суверенна,

Коли з колін піднімуться раби.

Його надії нашими хай стануть

Його поезії ввіллються в нашу кров.

І злоба й ненависть, неначе лід,розтануть,

І ручаями задзвенить любов!

 Учень 37

В Україні та за її межами існує багато пам'ятників Шевченку. Одним з найкращих вважається пам'ятник у Харкові, великі пам'ятники кобзареві встановлені також у Києві, Дніпропетровську, Донецьку, Львові та інших містах. За кордоном пам'ятники Шевченку встановлено у Росії (Москва, Санкт-Петербург), США (Вашингтон), Канаді (Вінніпеґ, Торонто), Польщі (Білий Бір, Варшава), Чехії (Прага). Білорусії (Могилів), Грузії (Тбілісі), Угорщині, Парагваї, Узбекистані, Франції (Париж, Монтаржі) Австралії (Канбера).

 -Відео:

 Учень 38

Народ оцінив поета своїми прислів’ями, а саме: «Шевченко для людей – це безсмертний Прометей»; «Шевченкові думки переживуть віки»; «Хто з Шевченком знається, той розуму набирається»; «Хто Шевченка прочитав, той багатший серцем став».

Учитель.

Про  Кобзаря  говорили  й говорять  усі.  Найвлучніше  висловив  свої  почуття  Юрій  Рибчинський.

Пісня «Шлях до Тараса»

Учень 38

«Все йде, все минає», але Шевченко буде жити в пам’яті народу доти, поки існуватиме Україна. Шевченко — це наша душа, наша мудрість, це наша сила. Які б нещастя й муки не випадали на долю нашого народу, він вистоїть, якщо буде з нами Тарас Шевченко, його заповіт.

Учень 39

Минатимуть роки, спливатимуть віки, а Тарас Шевченко залишатиметься у пам’яті нащадків, бо є й буде Україна, і народ український є.

Нехай же в кожній хаті на чільному місці лежить «Кобзар», хай у кожній світлиці заквітне портрет Шевченка, щоб слово Тарасове світило старому і малому, щоб слово його незабуте і нині, вічно ходило по Україні. Та освятиться душа наша великою мудрістю безсмертного генія великого народу!

Учень 40

 Між берегами вічності клекоче час,
Дзвенить нового дня весела повінь.
Живуть, Тарасе, рідний, поміж нас
І голос твій, і пензель твій, і Слово.
«Твої думки, діла і заповіти –
Як вічне світло, як весняні квіти
Цвітуть, живуть
І будуть вічно жити»

Учень 41

Ти заповів нам розірвать кайдани,

Іти вперед і не дивитися назад,

Не думати про голод, біль і рани,

А прагнути свободи зорепад.

Ти радив ближнього любить, як брата,

Не гроші мати – віру у душі,

Жаліти ворога свого і ката,

Не заздрити на радості чужі.

Ти нас прохав плекати Україну,

Любить, як матір рідную свою,

З усіх - усюд до неї серцем линуть,

Любить її у мирі і в бою.

Учень 42

Ти нас учив просить прощення в Бога:

Чи то багач, чи то бідняк – приблуда,

Ходить молитися до отчого порогу

І не чорнить в душі, як той Іуда.

Ти просвітив нам шлях до істини людської,

Вказав, як жить, щоб долю гарну мати,

Ти – проповідник правдоньки святої,

Ти – вічний,  всім це треба знати.

Учень 43

Учень 44

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

І голос твій нам душі окриля.

Встає в новій красі, забувши лихоліття,

Твоя, Тарасе, звільнена земля.

У росяні вінки заплетені суцвіття

До ніг тобі, титане, кладемо.

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

Тебе своїм сучасником звемо

       Заключне слово вчителя.

       Т. Шевченко… Українець, рівних якому планета не мала і не відомо, чи матиме.

   

        Шануючи Великого Кобзаря, ми вклоняємось йому за нетлінне слово, за любов  до рідної мови, надію і віру, що Україна буде і що зійде над нею щаслива зоря  свободи й розквіту.

        Тож живімо Шевченковими заповітами – й ми збудуємо Україну. З Тарасом Шевченком і «Кобзарем» Україна і її народ – непереможні!

        Пошли нам, Боже, Шевченкового духу, його твердості, мудрості, віри в майбутнє нашої України.

         (Виходять три дівчини із запаленими свічками)

         Звучить «Молитва» Д.Павличка.

       

 Отче наш, Тарасе всемогущий,

         Що створив нас генієм своїм,

         На моїй землі, як правда, сущий

         Б’ющий у неправду, наче грім.

         Ти, як небо, став широкоплечо

          Над літами, що упали в грузь;

          Віку двадцять першого предтечо,

          Я до тебе одного молюсь…

            Да святиться слова блискавиця,

            Що несе у вічну далечінь

            Нашу думу й пісню. Да святиться

            Між народами твоє ім’я. Амінь.

Презентація до заходу:

https://docs.google.com/presentation/d/1EO14bS-JlKjkZOd8hL0wAtsqrLzOHdN4QBHEYu7S97Q/edit?usp=sharing

секрети бабусиної скрині ломова from nelarina