Метафора, метонімія, синекдоха – у чому відмінність?

Київ прокидається – зразок метонімії

Уявіть ситуацію:

“За вікном іде сніг, а Червона Шапочка вмостилася собі в кріслі й читає Підмогильного”.

У цьому “казковому” реченні можна знайти і метафору, і метонімію, і синекдоху. Що де є? 

Метафора – з грецької «перенесення». Розкриття сутності одного предмета чи явища через особливості іншого.

• Йде сніг – сніжинки, як відомо, «ходити» не вміють;
• Полетів у магазин по цукерки – не на літаку«полетів», а дуже швидко пішов;
• «Троянди днів», «крило зорі» (В. Соссюра).

Метонімія – заміна одного слова іншим на основі суміжності (тобто тісного зв’язку).

• Читати Підмогильного – не сам твір, а його автор;
• Я з’їв цілу тарілку – не сам предмет, а що в ньому вміщено;
• Київ прокидається – не самі люди, а місто, в якому вони перебувають.

Синекдоха – різновид метонімії. Заміна назви цілого предмета назвою його частини.

• Червона шапочка – на позначення всієї дівчинки – лише її головний убір;
• Ноги моєї тут не буде – на позначення цілої людини – тільки частина її тіла;
• Вчися шанувати копійку – на позначення всіх грошей – найменша частина грошей.

Також пам’ятайте про уособлення (персоніфікацію) – це вид метафори, перенесення ознак особи на предмети, речі, явища, тваринний і рослинний світ.

• В золотій смушевій шапці циган-вечір сходив з гір, Ніс він ніченьці-циганці з срібла кований набір (О. Олесь).

Раджу вам, друзі, вивчити не так визначення цих тропів, як самі приклади. Знаючи по 3 приклади до кожного тропа, зможете легко впізнати ці прийоми у завданнях тестів.