Як називають жителів різних країн, міст, країв?

Суфіксальні моделі, що позначають назви мешканців населених пунктів України (катойконіми) та різних народів (етноніми)

Назви мешканців населених пунктів і назви народів містять у собі важливу історико-етнографічну інформацію, тому їх будова потребує чіткої вмотивованності через визначальні мовні засоби. До них належить найпродуктивніша словотворна модель із суфіксом -ець (у формі чоловічого роду), -к-а (у формі жіночого роду) та -ц-і у формі множини, на зразок:

Горішні Плавні -  горішньоплавенці та горішньоплавняни, горішньоплавенець, горішньоплавенка, горішньоплавнянин, горішньоплавнянка;

Чорноморськ - чономорчани, чорноморчанка, чорноморчанин;

полтав-ець — полтав-к-а — полтав-ц-і;
тернопол-ець — тернопіль-к-а — тернополь-ц-і;
луган-ець — луган-к-а — луган-ц-і.

Зазначені суфікси приєднуються до топонімів на:

-ан-и: Бережани — бережан-ець — бережан-к-а — бережан-ц-і;

-ин: Гусятин — гусятин-ець — гусятин-к-а — гусятин-ц-і;

-єв-е: Єнакієве — єнакієв-ець — єнакієв-к-а — єнакієв-ц-і;

а також до основ на:
-город: Вишгород — вишгород-ець — вишгород-к-а — вишгород-ц-і;
-град: Кіровоград — кіровоград-ець — кіровоград-к-а — кіровоград-ц-і;
-піль: Бориспіль — бориспол-ець — бориспіль-к-а — бориспіль-ц-і;
-пілля: Білопілля —білопол-ець — білопіль-к-а — білопіль-ц-і — із супровідним чергуванням лише в чоловічому роді голосного [і] в закритому складі з [о] у відкритому складі.

Приєднуючись до основ з кінцевим -ів/їв, чергування [і] з [о] не відбувається через потребу зберегти звуковий склад вихідного топоніма:
Харків — харків-ець — харків-к-а — харків-ц-і;
Жашків — жашків-ець — жашків-к-а — жашків-ц-і ;
Бердичів — бердічів-ець — бердиців-к-а — бердичів-ц-і.

Якщо основа топоніма закінчується на -ськ, -к, то з огляду на закони милозвучності, вони усікаються:
Бердянськ — бердян-ець — бердян-к-а — бердян-ц-і;
Каховка — кахов-ець — кахов-к-а — кахов-ц-і.

До топонімів на -а, -е, перед якими виступає здебільшого два приголосних, суфікси -ець, -ц-і, -к-а приєднуються з допомогою звукосполук -ів-, -ан-, -ян-, -ин-:
Біла Церква — білоцерк-івець — білоцерк-івк-а — біло-церк-івц-і;
Тараща — таращ-анець — таращ-анк-а — таращ-анц-і;
Алушта — алушт-инець — алушт-инк-а — алушт-инц-і;
Шостка — шостк-инець — шостк-инк-а — шостк-инц-і;
Рокитне — рокитн-івець — рокитн-івк-а — рокитн-івц-і.

Очевидно, що за цією продуктивною моделлю утворено чужомовні етноніми, на зразок:
Данія — дан-ець, дані-єць (не дат-чан-ин) — дан-к-а, даній-к-а — дан-ц-і, даній-ц-і;
Англія — англі-єць (не англі-чан-ин) — англій-к-а — англій-ц-і;
Канада — канад-ець, канад-ієць — канад-к-а, канад-ійк-а — канад-ц-і, канад-ійц-і;
Азія — азі-єць (не азіат) — азій-к-а — азій-ц-і.

Пропоную низку катойконімів, що викликають труднощі в процесі словотворення:
Броди — брод-івець — брод-івк-а — брод-івц-і;
Горлівка — горлів-ець — горлів-к-а — горлів-ц-і;
Долина — долин-ець — долин-к-а — долин-ц-і;
Дубно — дубн-івець — дубн-івк-а — дубн-івц-і;
Запоріжжя — запоріж-ець — запоріж-к-а — запоріж-ц-і;
Золотоноша — золотонош-ець — золотоніш-к-а — золотоніш-ц-і;
Ічня — ічн-івець — ічн-івк-а — ічн-івц-і;
Кам'янець-Подільський — кам'янець-подол-ець — кам'янець-поділь-к-а — кам'янець-поділь-ц-і;
Коломия — коломи-єць — коломий-к-а — коломий-ц-і;
Кривий Ріг — криворіж-ець — криворіж-к-а — криворіж-ц-і;
Лубни — лубен-ець — лубен-к-а — лубен-ц-і;
Острог — острож-ець — острож-к-а — острож-ц-і;
Полтава — полтав-ець — полтав-к-а — полтав-ц-і;
Рівне — рівен-ець — рівен-к-а — рівен-ц-і;
Ромни — ромен-ець — ромен-к-а — ромен-ц-і;
Харцизьк — харциз-ець — харциз-к-а — харциз-ц-і;
Черкаси — черкас-ець — черкас-к-а — черкас-ц-і.

Другою за продуктивністю є словотвірна модель із суфіксами -анин, -янин, -чанин. Їхня синонімна повноправність із -ець не викликає сумнівів, однак їм властиве поєднання з твірними основами на:
-иц-я: Вижниця — вижнич-ан-ин — вижнич-ан-к-а — вижнич-ан-и;
Вінниця — віннич-ан-ин — віннич-ан-к-а — віннич-ан-и;
-ець: Кременець — кременч-ан-ин — кременч-ан-к-а — кременч-ан-и;
Кролевець — кролевч-ан-ин — кролевч-ан-к-а — кролевч-ан-и;
-ц-і: Чернівці — чернівч-ан-ин — чернівч-ан-к-а — чернівч-ан-и;
Ярмолинці — ярмолинч-ан-ин — ярмолинч-ан-к-а — ярмолинч-ан-и;
-цьк: Донецьк — донеч-чан-ин — донеч-чан-к-а — донеч-чан-и;
Луцьк — луч-ан-ин — луч-ан-к-а — луч-ан-и;
-ак: Судак — судач-ан-ин — судач-ан-к-а — судач-ан-и;
Токмак — токмач-ан-ин — токмач-ан-к-а — токмач-ан-и;
-ч: Галич — галич-ан-ин — галич-ан-ка — галич-ан-и;
Дрогобич — дрогобич-чан-ин — дрогобич-чан-к-а — дрогобич-чан-и;
(-к)и: Прилуки — прилуч-ан-ин — прилуч-ан-к-а — прилуч-ан-и;
Суми — сум '-ян-ин, сум-ець — сум '-ян-к-а — сум '-ян-и, сум-ц-і.

Вибірково суфікси -анин, -янин, -чанин поєднуються з деякими основами топонімів, що мають у своєму складі суфікс присвійности -ів/-їв, зокрема
Київ — ки-ян-ин (не києвлянин) — ки-ян-к-а — ки-ян-и або паралельна форма до харків-ц-і — харків '-ян-и — харків '-ян-к-а — харків '-ян-и.

Як називають жителів різних країн, міст, країв?

Абхазія - абхазець, абхазка.

 Австрія - австрієць, австрійка.

Англія - англієць, англійка.

Афганістан - афганець, афганка.

Багами - багамець, багамка.

Балі - балієць, балійка.

Балта - балтієць, балтійка.

Барбадос - барбадосець, барбадоска.

Барселона - барселонець, барселонка.

Басарабія - басарабець, басарабка.

Батурин - батуринець, батуринка.

Бенгалія - бенгалець, бенгалка.

Берлін - берлінець, берлінка.

Бойківщина - бойко, бойкиня.

Болгарія - болгарин, болгарка.

Боснія - боснієць, боснійка.

Буковина - буковинка, буковинець.

Бурятія - бурят, бурятка.

Бутан - бутанець, бутанка.

Варшава - варшав'янин, варшав'янка.

Великобританія - великобританець, великобританка.

Волинь - волинянин, волинянка, волинець, волинка, волиняк, волинячка.

Гаваї - гаваєць, гавайка.

Гавана - гаванець, гаванка.

Галичина - галичанин, галичанка.

Галілея - галілеянин, галілеянка.

Ганза - ганзеєць, ганзейка.

Голландія - голландець, голландка. 

Греція - грек, грекиня, гречанка.

Гуцульщина - гуцул, гуцулка.

Данія - данець, данка, данієць, данійка.

Дніпропетровськ – дніпропетровець, дніпропетровка.

Дон – дончак.

Донецьк – донеччанин, донеччанка.

Європа - європеєць, європейка.

Житомир - житомирець, житомирянин, житомирянка.

Замбезія - замбезієць, замбезійка.

Запоріжжя - запоріжець, запоріжка.

Іберія (ст. назва Іспанії) - іберієць, іберійка.

Івано-Франківськ - іванофранківець, іванофранківка.

Індіана (штат у США) - індіанець, індіанка.

Індія - індієць, індійка.

Ірак - іракець, іракиня.

Іран - іранець, іранка.

Ірландія - ірландець, ірландка.

Італія - італієць, італійка.

Кабарда - кабардинець, кабардинка.

Калмикія - калмик, калмичка.

Камбоджа - камбоджієць, камбоджійка.

Кампучія - кампучієць, кампучійка.

Камчатка - камчадал, камчадалка.

Канада - канадка, канадець, канадієць.

Канів - канівець, канівка.

Каракалпакстан - каракалпак, каракалпачка.

Карелія - карел, карелка.

Кариби - кариб, карибка.

Карпати - карпатець, карпатка.

Каталонія - каталонець, каталонка.

Кенія - кенієць, кенійка.

Київ - киянин, киянка.

Китай - китаєць, китаянка.

Кіпр - кіпріот, кіпріотка.

Корея - кореєць, кореянка.

Корсика - корсиканець, корсиканка.

Крим - кримчанин, кримчанка; кримчак, кримчачка.

Крит - критянин, критянка.

Куба - кубинець, кубинка.

Кубань - кубанець, кубанка.

Курдистан - курд, курдка.

Лаос - лаосець, лаоска.

Латвія - латвієць, латвійка; латиш, латишка.

Лемківщина - лемко, лемкиня.

Литва - литовець, литовка.

Лідія - лідієць, лідійка.

Луганськ – луганчанин, луганчанка.

Луцьк – лучанин, лучанка.
Львів - львів'янин, львів'янка.

Миколаїв – миколаївець.

 Молдова - молдованин, молдованка; молдаванин, молдаванка.

Москва – москвич, москвичка.

Назарет - назарей, назарянин, назарянка.

Німеччина - німець, німкеня.

Нью-Йорк - ньюйорківець.

Одеса - одесит, одеситка.

Орлі - орловець, орлянка.

Осетія - осетин, осетинка.

Папуа - папуас, папуаска.

Париж - парижанин, парижанка.

Петербург - петербуржець, петербуженка.

Поділля - подолянин, подолянка, подоляк.

Полісся - поліщук, поліщучка, полісянин, полісянка.

Полтава - полтавець, полтавка, полтавчанин, полтавчанка.

Польща - поляк, полька, полячка.

Португалія - португалець, португалка.

Прага – пражанин, пражанка.

Румунія - румун, румунка.

Самара - самарець, самаритянин, самаритянка.

Сан-Марино - санмаринець, санмаринка.

Сахалін - сахалінець, сахалінка.

Сербія - серб, сербка, сербіянин, сербіянка.

Сеул - сеулець, сеулка.

Сибір - Сибіряк, сибірячка.

Сіам - сіамець, сіамка.

Сідней - сіднеєць, сіднейка.

Скіфія - скіф, скіф'янка.

Слобожанщина - слобожанин, слобожанка, слободян, слободянка.

Словаччина - словак, словачка.

Словенія - словенець, словенка.

Согдіана - согдієць, согдійка.

Сомалі - сомалієць, сомалійка.

Спарта - спартанець, спартанка.

Стрий - стриянин, стриянка.

Суми - сумчанин, сумчанка.

Тибет - тибетець, тибетка.

Троя - троянець, троянка.

Туніс - тунісець, туніска.

Туреччина - турок, туркеня.

Туркменія - туркмен, туркменка.

Франція - француз, французка, француженка.

Харків - харківець, харківка, харків'янин, харків'янка.

Херсон – херсонець, херсонка.

Черкаси - черкащанин, черкащанка.

Чернівці - чернівчанин, чернівчанка.

Чернігів - чернігівець, чернігівка.

Чехія - чех, чешка.

Чечня - чечен, чеченка, чеченець.

Чилі - чилійка, чилієць.

Чорнобиль - чорнобилець, чорнобилька.

Чукотка - чукча, чукчанка.

Ява - яванець, яванка.

Якутія - якут, якутка.

Ялта - ялтинець, ялтинка.

Японія  - японець, японка.